Минулого тижня у рамках програми науково-технічної співпраці між Україною та Німеччиною, яка була започаткована 1997 року, в Києві відбулося шосте засідання робочих груп, до складу яких входять представники міністерств освіти двох країн.

Президент Чехії Вацлав Клаус позавчора призначив соціал-демократа Станіслава Гросса новим главою уряду. Він став наймолодшим прем'єр-міністром в історії Чехії і наймолодшим діючим главою уряду в Європі — Гроссу восени виповниться лише 35 років. Але, попри це, він є помітною фігурою на чеській політичній сцені впродовж останніх десяти років: у двох останніх соціал-демократичних урядах очолював міністерство внутрішніх справ, був віце-прем'єром. Після того, як у червні соціал-демократи програли вибори до Європарламенту, він замінив Владіміра Шпідлу на посаді голови партії, а відтепер — і на посаді глави уряду.

Більша частина нашої провладної і підвладної еліти є не українською, а радянською, що дорівнює визначенню «проросійськи налаштована». Це перший висновок, який можна зробити, спостерігаючи за позавчорашнім українсько-російським бізнес-форумом у Лівадії, очолюваним президентами Кучмою та Путіним. Лейтмотив і символ зустрічі сформульовано у виступі Володимира Путіна: «Поєднуючи наші зусилля (України та Росії. — Ред.), ми підвищуємо нашу конкурентоспроможність, ... наші партнери «за бугром» теж це розуміють. Тому їхня агентура всередині наших країн усіляко намагається компрометувати інтеграцію Росії й України, завдавати їм збитків». У цій сентенції навіть не «русскій дух, тут Русью пахнет» — це лексика з розмов «холодної війни», коли десь у кабачку «Елефан» в якомусь східнонімецькому містечку збиралися кадебістські штірліци, і Путін свою професійну лексику відтоді не забув.