Одна європейська мрія

Учора вранці хорвати прокинулися з легким похміллям, зате вже в Європейському Союзі. З 1 липня 2013 року Хорватія офіційно приєдналася до європейської спільноти, ставши 28–м членом ЄС. З цієї нагоди у столиці країни Загребі відбулися бучні святкування — із концертом, феєрверками, шампанським і високими гостями. Привітати неофітів приїхали представники всіх держав Євросоюзу, а також інших держав колишньої Югославії. А президент Литви Даля Грибаускайте подарувала своєму хорватському колезі Іво Йосиповичу майку баскетбольної команди з номером «28» і написом «Одна команда — одна мрія».

Прем’єр–міністр Хорватії Зоран Міланович не приховував гордості за свою країну. «Хоч би що хто про нас казав, ми — нація людей зі здоровим глуздом, ми реально оцінюємо себе, свою країну і її роль у Європі та у світі», — цитує главу уряду «Євроньюз».

Проте і в Хорватії, і в Євросоюзі такі райдужні оцінки поділяють далеко не всі. Балканська держава, яка з 2013 року переживає економічний спад, приєднується до ЄС у нелегкі для європейської спільноти часи. Ціни в колишній югославській республіці мало чим відрізняються від паризьких чи римських, а от зарплати — в рази менші.

Щоправда, поки що хорвати залишаються зі своєю валютою — куною, а на євро планують перейти через три–п’ять років. Звісно, за умови, що єдина європейська валюта взагалі доживе до тих часів, за що фінансові аналітики не поручилися б.

Натомість вони прогнозують, що принаймні на початку свого нового статусу, замість отримувати бонуси, хорватам доведеться затягати паски. «Гадаю, що переваги вступу можливі лише у випадку, коли Німеччина та Міжнародний валютний фонд перестануть диктувати Євросоюзу економічну політику. Однак поки що Євросоюз живе за принципами сильного центру й дуже слабкої периферії», — констатує Пол Стаббс з Інституту економіки Загреба.

До Шенгенської зони Хорватія поки що не увійде. Для країни, одним із головних рушіїв економіки якої є туристична індустрія (сьогодні туризм становить 15% ВВП Хорватії), питання візового режиму дуже важливе.

Нещодавно уряд у Загребі ухвалив рішення продовжити до 31 грудня 2013 року дію безвізового в’їзду в Хорватію для іноземців, зокрема українців, які мають шенгенську візу.

Як повідомляє прес–служба Міністерства закордонних справ України, безвізовий в’їзд до Хорватії дозволено іноземцям, які мають діючу дво– або багаторазову шенгенську візу типу С, довгострокову візу D або дозвіл на перебування, виданий будь–якою країною Шенгенської зони.

У МЗС Хорватії запевнили, що хорватська сторона вживе всіх заходів для оптимізації видачі громадянам України хорватських віз після вступу країни до Євросоюзу. Також посол Хорватії в Києві Томіслав Відошевич запевняв, що Республіка Хорватія має намір забезпечити видачу віз українським туристам протягом не більше 5 днів і найближчим часом відкрити в Україні п’ять візових центрів.

ТУРИЗМ

Ключовим гаслом хорватської стратегії розвитку туризму до 2020 року є підвищення якості... і вартості. Наразі основну частину туристичного бізнесу хорватської Адріатики становлять відносно недорогі 2–3–зіркові готелі. Проте надалі країна планує переходити на 4–5–зіркові і, відповідно, дорожчі й більш елітні курорти, сподіваючись на більший притік туристів із Західної Європи.

Багато готелів на хорватській Адріатиці досі стоять розбомблені після війни в Югославії на початку 1990–х років. Скажімо, до війни в Купарі, що на крайньому півдні країни, курортникам надавали півтора мільйона ліжок, а після війни — щонайбільше 350 тисяч. Але уряд намагається знайти інвесторів, і на цьому шляху помітні значні зрушення.

Також проблемою є велика кількість нелегальних будівель та пансіонів, особливо на морському узбережжі, — від 150 тисяч до півмільйона. Зі вступом країни до ЄС вирішення цього питання стане жорсткішим, але після легалізації їх можна буде законно задіювати в туристичному бізнесі.

Крайнім терміном подачі документів на легалізацію незаконних будинків до відповідного бюро був день вступу Хорватії до Євросоюзу.