Молочні ріки, сирні береги Голландії

19.06.2013

Думаю, навряд чи знайдеться хтось, хто на прохання висловити першу їстівну асоціацію з прикметником «голландський» не скаже «сир». І справді, Нідерланди вельми відомі своїми сирами та іншими молочними продуктами: і маслом, і вершками. Втім, не лише ними обмежується голландська кулінарна традиція. Ось невеликий словничок­підказка.

Ласунам у країні вітряків і тюльпанів у жодному разі не можна обійти маленькі круглі оладки традиційно з гречаного борошна — poffertjes та карамельні вафлі — stroopwafel. Перші готують на спеціальних пательнях iз виїмками, завдяки чому готові оладки бiльше скидаються на кульки, ніж на оладки. Продають їх зазвичай щедро притрушеними цукровою пудрою і зі шматочком масла, порціями по дюжині чи по дві. Кажуть, що найкраще ці оладки готують у маленькому кафе In de Salon у Гауді, де рецепт лишається незмінним уже 150 років. Не знаю, чи і справді вони там найкращі, але дуже­дуже смачні — це точно, перевірено на власному досвіді. А карамельні вафлі — два тонесенькі кружальця, просочені карамельним сиропом, — якийсь час готували винятково у Гауді. Тепер ці смаколики можна купити у кожному голландському супермаркеті.

Запити солодке можна «неправильною кавою» — це дослівний переклад назви koffie verkeerd. Спочатку це була винятково кава з гарячим молоком у співвідношенні 1:1. А тепер, коли замовити koffie verkeerd, швидше за все, подадуть еспресо з великою кількістю гарячого молока і піни.

Неласунам можна звернути увагу на дуже голландську страву з назвою nieuwe haring. Дехто каже: якщо ти не скуштував молодого оселедця, то не бував у Нідерландах узагалі. А молодою має право називатися риба, упіймана з травня по липень. Оселедець цей подається сирим, тому кожному варто приймати рішення на власний розсуд: чи варто ризикувати. Якщо турист вирішив скуштувати страву, потрібно знати, що правильним вважається тримати оселедця за хвоста, свою голову нахилити назад і опускати рибу до рота. Для тих, хто виявляє бажання поступитися традиціями, оселедця подадуть на хлібі й iз кiльцями цибулi. Ятки з оселедцем зустрічаються мало не на кожному кроці, принаймні в центрі Амстердама.

У багатьох кафе і барах під пиво у Нідерландах запропонують смажені у фритюрі м’ясні кульки у хрусткому клярі — bitterballen. Взагалі­то будьте обережні, коли вперше їх куштуватимете! Бо під хрусткою скоринкою ховається трохи рідкувата і страшенно гаряча начинка з яловичини, бульйону, борошна, масла, трав і спецій. Родичі bitterballen — gehaktballen. Їх зазвичай подають із соусом. Це також м’ясні кульки, але без кляра. Для їх приготування обов’язково беруть фарш, який складається зі свинини і яловичини у співвідношенні 1:1.

І наостанок — відносно новий кулінарний винахід голландців slavink. Вперше ця страва з’явилася 1952 року, але вже встигла стати національною, мало не символом традиційної голландської кухні. Про славінк навіть пісні складали! Взагалі це фарш, загорнутий у бекон. Як правило, таких кручеників готують багато: частину смажать відразу, частину відправляють у холодильник на потім — вони пречудово переносять заморозку.

Хочете влаштувати собі Голландію вдома і приготувати славінк? На велику порцію візьміть 500 грамів яловичого фаршу, 500 грамів свинячого фаршу, одне яйце, 300 грамів білого хліба, сіль, перець, мускатний горіх, приблизно півкіла бекону, нарізаного тонкими довгими смужками, масло чи топлене сало для смаження. Замочіть хліб на кілька хвилин у холодній воді, потім добряче його відіжміть і змішайте з розбовтаним яйцем і спеціями. Додайте цю суміш у фарш і ретельно вимісіть. Із фаршу сформуйте невеличкі ковбаски і загорнiть їх у бекон. Розігрійте сковорідку, змастіть маслом і смажте славінки по 5­-6 хвилин з кожного боку. Подавайте з зеленим горошком чи тушкованими овочами.

До речі, якщо вам здається, що всі солодощі і м’ясце «а­ля Голландія» серйозно можуть позначитися на вашій фігурі, не хвилюйтеся, на допомогу кличте друга кожного нідерландця — велосипед. Завдяки густій мережі спеціальних велодоріжок, з яких складаються національні маршрути, на байку можна проїхати всю Голландію наскрізь і побачити і море, і луки, і вітряки... І вздовж цих маршрутів завжди знайдеться не один симпатичний заклад, де подають найсвіжіші, найсмачніші традиційні страви, у назвах яких ви тепер не заплутаєтеся.

Лана СВІТАНКОВА

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>