З дня першої постановки комічної опери Карла Орфа «Розумниця» у Франкфурті–на–Майні минуло сімдесят років. За цей час кілька спроб перенести сюжет казки братів Грімм «Розумна дочка селянська» на сцену було й в Україні. Досить успішною, приміром, вважають постановку вистави «Розумниця» в Оперній студії тридцять років тому. Шанс повторити той успіх має і нещодавнє прочитання цього твору Театром опери і балету для дітей та юнацтва. А той факт, що «Розумницю» вперше виконали українською мовою (переклад Тетяни Островської), такий шанс суттєво підвищує.

У новій книжці Галини Пагутяк бенкет уяви триває вже завдяки самій формі твору. Якщо раніше багато що у філософських писаннях цієї авторки доводилося домислювати самотужки, то її нинішні «Сни Юлії і Германа» — це роман на два роз’яснювальні голоси, які накладаються один на одного у своєму прагненні якомога об’ємніше змалювати сцени розкиданого в часі побуту — у місті–герої Кенігсберзі — сходячись наприкінці у сюжетній поліфонії, яка, до того ж, ще й завершується робочим щоденником письменниці 2009—2010 років.