Якщо б для відомої фрази «Те, що нас не вбиває, робить сильнішими» треба було знайти приклад із царини мистецтва, то Театр на Подолі тут — поза конкуренцією. Виставивши його кілька років тому за двері приміщення у Гостинному дворі, влада сумлінно призначає дату входин у новий дім Театру, що будується на Андріївському узвозі. Причому для цієї святкової події неодмінно обирає чомусь два конкретних днi — День Києва або ж День Незалежності... І так уже кілька років поспіль... Актори іншої трупи давно б уже опустили руки і розбіглися б у різні проекти (благо, зараз лише телебачення пропонує безліч можливостей). Але підопічні Віталія Малахова навіть за такої ситуації демонструють відданість не лише професії, а й глядачам. Маючи у своєму розпорядженні лише Малу сцену (Театральну вітальню), вони продовжують випускати прем’єри, які грають на інших майданчиках. Так свою репертуарну новинку сезону 2012–2013 «Лебедине озеро. Сутінки» Театр на Подолі презентував на Малій сцені Палацу «Україна».

Тріумф яскравого кримського колориту, свіже повітря та запах троянд можна відчути вже сьогодні, навіть не від’їжджаючи з Києва — у столичному Центрі сучасного мистецтва «М 17» відкрилася виставка «Кримські настрої». Художники, роботи яких експонуються тут, звертаються до найрізноманітних стилей та напрямів — імпресіонізму, модернізму, експресіонізму та реалізму. Глядач має прекрасний шанс побачити Крим наче різними очима і ще раз переконатися в тому, що одне й те саме явище кожний сприймає по–своєму. Серед спогадів, які навіює ця ескпозиція — і дитячі роки в піонерському таборі на березі моря, і занурення на глибину у масці, і знайдені на березі рапани і квітуча гілка мигдалю... «Троянди біля моря» Павла Шумова, «Морський пейзаж» Василя Чедгодара, «Старий Бахчисарай» Нурі Якубова знов повернуть вас до неймовірно красивих пейзажів півострова.