Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
За первинним задумом, це мала бути рок–опера. Саме на цей жанр орієнтувалися режисер Сергій Проскурня та Дмитро Стус, коли писали п’єсу про життя і творчість легендарного поета трагічної долі. З різних причин від саме такої реалізації цієї ідеї довелося відмовитися. Натомість вона проросла в іншому форматі — літературно–музичному дійстві «Стусове коло». За п’ять років існування виставу зіграли близько 20 разів у майже всіх найбільших містах України. «Стусове коло» — це нова форма вечорів–спогадів, у якій є місце для зворушливих історій, найвищого ґатунку поезії, акторських імпровізацій, але яка категорично заперечує пафос, поверховість, примус...
Вистава триває півтори години. Протягом яких глядачі, за задумом режисера Сергія Проскурні, разом iз виконавцями пройдуть не одне, а п’ять Стусових кіл — дитинства, поезії, любові, самотності й смерті. Вистава вібрує різними емоціями та фактами. Трагічність долі самого Стуса, жорстокість радянської системи, філософія його поетичного слова, залишеного письменником нам у спадок — вистава про життя однієї людини, а насправді — про нас усіх, тих, хто жив тоді, і тих, хто живе сьогодні.
У спектаклі, окрім Дмитра Стуса, який розповідає про батька, бере участь актор Роман Семисал, для якого Стус є ключовою фігурою власного творчого шляху. Саме він — до речі, Семисал дуже схожий на Стуса — виконував роль поета у виставі Ольги Гаврилюк «Йду за край», що тривалий час була в репертуарі Театру імені Лесі Українки. (Це — одна з перших спроб правдиво розповісти про життя та творчість Василя Стуса, про події, що відбувалися у 1970—1980–х роках. Вистава побудована на віршах, листах, щоденниках, статтях, документах, свідоцтвах, заявах сучасників та осіб, що брали участь у цих подіях). Вокальні партії — за лідерами вітчизняного арт–року сестрами Лесею та Галиною Тельнюк (Леся — автор музики до усіх пісень у проекті).
Як розповів режисер Сергій Проскурня, «Стусове коло» не є виставою, зафіксованою в єдино можливому варіанті, з часом вона змінюється, оновлюється. Найближчий показ спектаклю — у понеділок, 17 червня, о 19:00 на сцені Молодого театру.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>