Обрана «сімка»

Торговельні точки продажу друкованих видань у столичному метрополітені існують в Києві вже півстоліття. Кияни та гості звикли купувати улюблену періодику, поспішаючи на роботу чи повертаючись додому. Однак тепер столична влада вирішила скоротити асортимент видань, які будуть доступними у метрополітені.

Як уже писала «УМ», зникнення газетно–журнальних яток може спричинити наказ №335 «Про затвердження правил пожежної безпеки в метрополітенах», ухвалений Міністерством інфраструктури влітку минулого року. Документ може повністю перекреслити багаторічну співпрацю розповсю­джувачів преси та столичного метро, оскільки дозволяє продаж преси на території «підземки» винятково з газетних автоматів. Згідно з ним, з метро мали прибрати всі точки реалізації преси ще 1 квітня, але не встигли провести конкурс щодо оренди площ, на яких передбачається встановити газетні автомати. Тож конкурс перенесли на цей четвер, а час «Ч» — на 1 липня.

«Ніхто з основних операторів з продажу преси, які сьогодні працюють у метрополітені, не бере участі у конкурсі через неможливість виконання прописаних у ньому умов, — пояснює «УМ» голова правління Благодійного фонду сприяння розвитку незалежної преси Марина Клюсова. — Чого варта лише фізично не здійсненна вимога встановити автомати упродовж місяця. Я вже мовчу про економічні складові цього питання: вартість такого апарата сягає 10 тисяч доларів, тоді як покласти в нього можна не більше семи видань, замість декількох сотень на звичайній розкладці. За скромними розрахунками, період окупності машини становитиме 18 років. Який підприємець на це клюне?».

Марина Клюсова також вказує на відсутність правового механізму вибору саме семи друкованих видань, які «допустять» у метро: «Хіба що суто технічні: це мають бути газети певного розміру, ваги. Про журнали, колекційні видання, які містять вкладки, книжки, диски чи сувенірну продукцію та газети не того розміру можна забути. І це точно вдарить по ринку періодики, адже у метрополітені продаються 50% тиражів друкованих ЗМІ у столиці».

Президент Асоціації видавців та розповсюджувачів преси Олексій Бабанський, який уже мав досвід роботи з газетними автоматами, пригадує: «Коли ми десять років тому починали цю затію, то навіть не уявляли, в які проблеми це виллється. З десяти автоматів, поставлених у переході на Майдані, жоден не дав прибутку — лише збитки. Вони потребують постійного обслуговування. Часто просто зажовували газету чи гроші. Окрім того, не можуть видавати здачу».

За словами пана Бабанського, з погляду пожежної безпеки, газетні автомати також становлять небезпеку, а щодо найбільшої переваги, на яку вказують чиновники, мовляв, читач зможе купити газету вночі, риторично запитує: «Але для чого комусь вночі, в непрацюючому метро, купувати вчорашню газету?».

Отже, наразі реалізатори преси сподіваються на мирне урегулювання ситуації. У випадку недосягнення згоди обіцяють вдатися до акцій протесту. Адже скорочення газетних розкладок призведе до звільнення цілого ланцюжка працівників: від вантажників на друкарнях до продавців, видавців і журналістів, штат яких почне скорочуватися у зв’язку з відсутністю затребуваності самого ЗМІ. «А, враховуючи, що зараз досить непроста ситуація на ринку праці, влада мала б двічі подумати, щоб не нажити собі мітингувальників», — додає Олексій Бабанський.

Загалом експерти та учасники ринку сходяться на думці, що дії влади свідчать лише про спробу перерозподілу ринку преси у підземці. Адже газетні автомати фактично монополізують становище, і на місце обраних видань, цілком iмовірно, потраплять провладні газети. Що дуже потрібно, враховуючи наближення столичних та президентських виборів.