Як тебе не згубити, Києве мій!

24.05.2013
Як тебе не згубити, Києве мій!

Київ, як і щороку, готується відзначити свій день. Зазвичай в такі моменти прийнято згадувати хороше, але… коли хорошого мало, треба казати що є. Проблеми зі збереженням історичних пам’яток, рейдерські захоплення і вирубування зелених зон не лишає приводів для по–справжньому святкового настрою.
Останнє засідання Київради лише показало, що позитивних зрушень чекати зарано. Хоча, здавалось би, прийняли рішення зберегти та реконструювати пам’ятки культурної спадщини на Подолі. Як повідомили «УМ» у прес–службі Київради, «Управління охорони культурної спадщини КМДА отримає можливість здійснити реєстрацію речового права щойно виявлених об’єктів культурної спадщини — нежитлові будинки літери «Б» і «Ж» на вул. Волоській / Борисоглібській / Набережно–Хрещатицькій, 2/21/19 у Подільському районі. Це дасть змогу утримувати їх у належному стані, проводити заходи щодо збереження та реставрації». Та, як пояснив «УМ» народний депутат та борець за Київ Олександр Бригинець, ці будівлі вже майже знищені і майже не мають ніякої цінності. «А от дійсно важливі об’єкти вони не повертають у муніципальну власність, адже за цим стоять інтереси можновладців».
А таких об’єктів насправді безліч. За словами депутата, навіть у центрі Києва їх iз десяток.

1. Гостинний двір

Місце численних двобоїв і протистоянь громадських активістів iз рейдерами сьогодні виглядає, дійсно, як після війни. Погорілий дах, оббита штукатурка та паркан по всьому периметру — все це сьогодні не дає повірити, що ще півроку тому тут був культурний осередок киян. Нині активісти збираються щосуботи біля пам’ятника Сковороді, влаштовують мистецькі заходи і сподіваються на краще. «Ми збираємо велику культурну подію на річницю нашого спротиву, 26 травня на 11–ту ранку», — каже «УМ» голова громадської організації «Збережи старий Київ» Ігор Луценко.

2. Андріївський узвіз.

Найбільш «атмосферна» вулиця Києва теж переживає не кращі часи. То реставрація, то реконструкція. «А головне, що знаменитий «Театр на Подолі» мали відкрити ще перед Євро–2012, — каже Бригинець. — Я з цього приводу поставив нещодавно голові КМДА Олександру Попову запитання. І він відповів, що в кращому випадку театр запросить перших глядачів лише наприкiнцi року».

3. Будинок Сікорського

У будинку на Ярославовому валу, 15б пройшли дитинство і юність геніального авіконструктора Ігоря Сікорського. У дворі цієї садиби він створював свої перші проекти вертольотів і літаків. Попри статус пам’ятки історії, вже багато років будинок стоїть напівзруйнованим: вибито вікна, немає електрики і тепла, в стінах зяють дірки. Хоча вікна першого поверху і закладені цеглою, сюди часто навідуються безпритульні. Чиновники тільки обіцяють провести реставрацію, будівля руйнується.

4. Чотири будинки на Малій Житомирській

В одному з них жив і творив художник Олександр Мурашко. У цих стінах він створив свої знамениті роботи — «Карусель» і «На ковзанці». Виставки його картин з успіхом проходили у Венеції, Берліні, Відні. Сьогодні ж історична будівля в самому центрі, буквально за сто метрів від майдану Незалежності, руйнується на очах. Цим навіть прокуратура зайнялася. Справу порушено за ч. 2 ст. 298 КК — знищення, руйнування або пошкодження пам’яток — об’єктів культурної спадщини, історії.

5. Вулиця Пушкінська

Цілий квартал з понад десятка будівель на вулицях Пушкінська —Червоноармійська — бульвару Шевченка планується до забудови, саме задля цього тамтешні пам’ятки навмисне доводять до руйнації, певен депутат Бригинець. На вулиці майже повністю збереглася забудова кінця XIX — початку ХХ століття. Лише початкова частина вулиці частково постраждала під час руйнування Хрещатика восени 1941 року і декілька будинків було знищено (№ №1, 2, 3, 4, 6).

ЗГАДАТИ ВСЕ

Подібні списки складали і раніше. Так, у минулому році Колегія Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури визначила перелік пам’яток, які мають бути занесені до Червоної книги культурної спадщини України. У списку 25 споруд:

— Житловий будинок (XIX—XX ст.) на вул. Б.Хмельницького,12;

— Житловий будинок (1909 р.) на вул. М. Житомирській, 12;

— Садиба художника О. Мурашка (XIX—XX ст.) на вул. М. Житомирській, 14:);

— Будинок В. Крістера (1889 р.) на вул. Осиповського, 2–а;

— Садиба Ф. Міхельсона (XIX—XX ст. з флігелями 35–а, б, 37–а, б) на вул. Пушкінська, 35–37;

— Лікарня Товариства лікувальних закладів для хронічно хворих дітей (поч. XX ст.) на Парковій дорозі, 3/5, 7;

— Жіноче комерційне училище (1909—1910 рр.) на вул. Горького, 44;

— Житловий будинок (1909 р.) на вул. А. Тарасової, 4 — Лук’янівський парк міської залізниці (поч. XX ст.) на вул. Дегтярівській, 7, 7–а;

— Особняк на вул. Шовковичній, 17/2 («Шоколадний будинок», колишній Палац одружень;

— Будинок родини Сікорських на вул. Ярославів Вал, 15. У 1889—1912 рр. в цьому будинку мешкав Ігор Сікорський, всесвітньо відомий авіаконструктор;

— Житловий будинок на вул. Саксаганського, 34. Одна з кращих споруд у забудові вулиці поч. XX ст.;

— Будинок на вул. Костянтинівській, 5. Колишня Духовна семінарія. Будівля добудована у другій половині XIX ст. (1874—1876 рр.);

— Садиба міська (1909–1910 рр.) на вул. Лютеранській, 32 (прибуткові будинки, 32–а. 32–б);

— Житловий будинок на вул. Михайлівська, 10 (кінець XIX ст., в якому містилася редакція газети «Громадська думка», журналу «Нова громада»);

— Будинок на вул. Івана Мазепи (колишня Січневого повстання), 11 колишній прибутковий будинок Микільського монастиря (1910р.).;

— Будинок на вул. Набережне, шосе. 4. Двоповерховий дерев’яний будинок, прикрашений чудовим різьбленням (1878 р.). Належав Київводоканалу. Зараз у напівзруйнованому стані;

— Будинок на вул. Набережне шосе, 8. Колишня нижня машинна станція Київського водогону (кінець XIX ст.);

— Будинок житловий, у якому мешкав письменник М. А. Грабовський — щойно виявлений об’єкт культурної спадщини на Андріївському узвозі, 34–В;

— Садиба міська — щойно виявлений об’єкт культурної спадщини — на вул. Володимирськiй, 41/27, 41;

— Садиба Липинських — пам’ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Олеся Гончара, 60;

— Будинок прибутковий, у якому мешкали поет Чумак В. Г., композитор Шамо І. Н., співак Белина–Скупевський С. Б., — пам’ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Костьольній, 8;

— Будинок прибутковий — пам’ятка архітектури і містобудування місцевого значення — на вул. Ярославів Вал, 1;

— Корпус 2–ї чоловічої гімназії, в якому у 1892—1914 роках розміщувалася жіноча Ольгінська гімназія, на вул. Терещенківській, 4;

— Будинок Анатомічного театру — пам’ятка архітектури національного значення

на вул. Б. Хмельницького, 37.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>