І що б його таке з’їсти, щоб і смачно, і шоколадно, і швидко, і без зайвих рухів, подумала я, гортаючи привезену зi Швеції книжку про печиво і тістечка. Переважна більшість рецептів вимагає м’якого масла, якого, звісно, немає, коли є бажання «хочу зараз, хочу вже». Але ці коржики — явно родичі особливих шоколадих тістечок брауніз — були ідеальним рішенням. Подаю рецепт, як він був у книжці. Між іншим, я вже давно «здалася» і купила собі американську мірну чашку — вона не одне й те саме, що наша склянка. Одна чашка — це 91 грам борошна, 235 мл молока, 225 грамів цукру, 110 грамів цукрової пудри.
Отже, чоко–коко (а також чоко–моко, коко–моко і ще кілька варіацій назв).
Для приготування коржиків потрібно:
150 г масла (розтопити і дати вистигнути)
2 яйця
чашка цукру
чайна ложка ванільного екстракту
столова ложка какао
2 чашки борошна
2 ч. л. розпушувача для тіста
2/3 чашки молока.
Для глазурі:
50 г масла (розтопити і дати вистигнути)
2 ст. л. міцної кави
ч. л. ванільного екстракту
1,5 чашки цукрової пудри
ст. л. какао
кокосова стружка.
Розігрійте піч до 175 градусів. Змастіть форму маслом і притрусіть борошном (у мене була прямокутна — 40 см на 20 см; чим більша форма, тим тонший коржик і навпаки, тому можна варіювати). Збийте яйця і цукор до білої густої піни, додайте ваніль, розпушувач і по черзі додавайте борошно, какао, масло, молоко — у результаті має вийти тісто однорідної консистенції. Насамкінець вилийте тісто у форму і випікайте приблизно 20 хвилин (трісочка має виходити з коржа сухою). Дістаньте і дайте вистигнути.
Для глазурі розтопіть масло, додайте каву і ваніль, пудру і какао, ретельно розмішайте (можна потримати усе на маленькому вогні, так глазур буде однорідною і лискучою). Далі покрийте глазур’ю корж і притрусіть кокосовою стружкою. Наріжте на порційні шматочки. І з чаєм, і з кавою — як кажуть, маніфік (ідеально). І простіше простого.
Від редакції. Лана Світанкова — це друге ім’я, псевдонім майстра–самоучки кулінарної справи, яку читачі «Смачного життя» знають як Світлану Філатову. За освітою вона спеціаліст міжнародних економічних відносин, перекладач, захоплюється ще фотографією, музикою, подорожами і розповідями про це. «Люблю повеселитися, тим паче попоїсти», — фраза, яка чудово мене описує, але якби я готувала лише собі, це було б щось максимально просте, типу бутерброд з кефіром. Бо насправді я лінива, — критично оцінює себе Лана–Світлана. — Задоволення від готування я отримую лише тоді, коли є з ким розділити результати трудів на кухні. І, на щастя, мені є з ким їх розділити». Відтепер ми постійно друкуватимемо авторські рецепти Лани Світанкової з її чудовими фото під рубрикою «Скринька рецептів».