Великдень, Пасха, Воскресіння

Багато хто знає, що відбулося майже 2000 років тому. Утім за стільки років на первісний сенс свята нашарувалося стільки нових тлумачень і видозмін пасхальних звичаїв, що межа між християнським і язичницьким ледь не стерлася. Тож «УМ» дізнавалася, що саме відзначаємо у свято Воскресіння.

Пасха, Воскресіння, Великдень — здається, це синоніми. Насправді ж вони мають різне походження і значення, зокрема Пасха (з іудаїзму) та Великдень (з язичництва). Етнологи пояснюють, що цим святом за сивої давнини відзначали перемогу Весни над Зимою, Світла над Темрявою у час весняного рівнодення: люди випікали Великодні Бабки і короваї, розмальовували яйця. Писанку вважали початком життя і оберегом. Розписане знаками яйце використовували для замовлянь. Звідси і символічність зображень: листя дуба — чоловіча сила, риба — здоров’я, хрест — чотири сторони світу, сварга — символ руху і розвитку, трикутник — небесний вогонь. Звичай битися крашанками також прийшов з язичництва: вірили, якщо шкаралупа витримає і не трісне, то в її господаря все буде добре.

Пасха, або Песах (з давньоєврейської — «перескочення») відзначається на честь звільнення з єгипетського рабства. Юдейська Пасха поєднує в собі три так звані процеси: «перескочення», обряд приготування жертовного ягняти і третій (як зазначає Книга Вихід) — ніч, яку юдеї повинні провести без сну, присвятивши її Богові, Котрий вивів народ із єгипетського полону.

У християнській традиції також є звичай фарбувати яйця. «Є переказ, — розповідає настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці отець Микола, — що Богородиця прийшла до імператора Тиверія і сповістила про воскресіння Христа. Імператор заявив, що це настільки неможливо, наскільки біле яйце в її руках не може стати червоним. І на очах Тиверія яйце в руках Богоматері вмить забарвилося в червоне». Але як пояснити, чому Пасха з юдейського Старого Заповіту перейшла на позначення свята у християнський Новий? «Слід порівняти кілька фактів, — каже вірянин Олег. — По–перше, як у Старому Заповіті йдеться про агнця, так і в Новому Заповіті йдеться про Ісуса Христа як агнця Божого. По–друге, кров ягняти врятувала юдеїв від страшної долі єгиптян і дарувала право на вільне життя. А Ісус своєю кров’ю омив людство від гріхів і повернув право на життя вічне». «Слово «Пасха» означає проходження смерті повз, мимо, — роз’яснює протоієрей Микола Мовчан. — Ми говоримо «Пасха. Воскресіння Христа» через крапку. Це два різних свята, які означають одне — проходження смерті повз. У свято Воскресіння і Пасхи ми відзначаємо празник життя».

Валерія НАЛИВАЙКО

ПРИВІТАННЯ

Предстоятель Української православної церкви КП
Патріарх Київський і всієї Руси–України Філарет:

«...Христос воскрес із мертвих. Смерть переможена! Чому вона переможена? Тому що не може тримати у своїх обіймах Того, Хто переміг гріх. Бо смерть увійшла в нашу природу через гріх. Немає гріха — немає і смерті. Воскресіння Христове є перемогою над тілесною смертю, і це — остаточна перемога, бо вона завершує перемогу над духовною смертю...

Воскресіння Христове дарувало нам віру, сильнішу за страждання. Воно дає нам силу перемагати їх, бо радість Воскресіння Христового для всіх християн є джерелом світла, мужності й сили. Нехай не подумає хтось, що цієї радості у Воскреслому Господі достойні тільки люди святі, пустельники, подвижники. Ця радість дарована і нам, слабким і грішним дітям Отця Небесного...».

Предстоятель Української греко–католицької церкви
Блаженнійший Святослав:

«...Сьогодні наш народ та суспільство можна порівняти з учнями Ісуса Христа, що знову переживають втрату надії, розчарування та безсилля, споглядаючи на свого зневаженого та розп’ятого Вчителя. Ми сподівалися на відродження вільної держави, а натомість так часто зазнаємо гіркоти розчарувань та досвідчуємо крах власних ілюзій. Як дуже всі ми сьогодні потребуємо цієї переміни всього нашого суспільства силою Воскреслого! І саме сьогодні ми проголошуємо: «Христос воскрес!» — і в цьому є джерело нашої надії та невичерпної сили.  Святкуючи цей світлий празник Пасхи Христової, ми твердо віримо, що кожне наше зусилля, навіть найменше, якщо буде благословенне Господом, принесе свої благодатні плоди...».