Українському бюджету катастрофічно бракує надходжень. Влада економить, повертає ПДВ тільки «своїм» чи за «відкат», придумує нові податки: на обмін валют, на депозити. Їх ще не введено, а то лягли б додатковим тягарем на всіх громадян. До речі, можливий податок на великі депозити у банках Кіпру справедливий, бо спрямований не проти простих людей, а проти спритників–олігархів (у тому числі й українських), які використовують офшор, щоб не платити податки в країнах, де вони наживаються.
В Україні основне податкове навантаження припадає саме на простих людей: 60% усіх податкових надходжень становить ПДВ; а за ПДВ розплачується кінцевий споживач, покупець хліба, олії, ковбаси. А великий бізнес, наближений до влади, уникає податкового навантаження, йому дозволено вести операції через офшори, закони не забороняють.
Водночас у нас чинні явно несправедливі податки. Антигуманним і безглуздим є податок на благодійність. Такою, що кривдить пенсіонерів, є норма, за якою працюючим пенсіонером вважається і той, що одержує гонорар за статті; Пенсійний фонд за гонорар у 100 грн. переводить пенсіонера у статус працюючого, причому безпідставно поширює цей статус на весь місяць, у який автор їх одержав, і не доплачує йому за цей місяць суму індексації. Для Держбюджету це копійки, а для пенсіонера — суттєва втрата.
А от скандально відома компанія «Ливела» не сплатила до бюджету 3 млрд. грн. Леонід Черновецький і Сергiй Тігіпко продали свої банки через офшори, не сплативши ні копійки податку в Україні — закони у нас такі. Влада шукає гроші? Ліквідуйте офшорні операції. А ще ж є прогресивна шкала податків для осіб із великими доходами.
Але ж ніхто не заборонить у нас офшорні оборудки, не введе прогресивний податок, доки закони в Україні приймають (чи не приймають) ті, хто має від цього зиск.
Ігор ДЕМ’ЯНЧУК,
кандидат технiчних наук