До чужого — по... своє

До чужого — по... своє

Екіпаж єдиного у складі Військово–Морських сил України підводного човна «Запоріжжя» ніяк не вирветься з павутиння проблем. Завершивши багаторічну «ремонтну епопею» (найбільше клопотів було із заміною акумуляторів), наша субмарина пройшла ходові випробовування й довгоочікуване занурення у відкритому морі на перископну глибину і змогла долучитися до спільних російсько–українських навчань «Фарватер миру», а також до святкування Дня ВМФ України.

Село «пiд наглядом»

Село «пiд наглядом»

Камери відеоспостереження встановили в селі Свидівок Черкаського району майже рік тому з ініціативи тамтешньої сільської ради і її коштом. Із часом у дієвості такого відеоспостереження переконалися не тільки мешканці, а й дільничний інспектор. «Село — як на долоні. Адже камери стоять у найбільш людних місцях, зокрема, біля Будинку культури, сільської ради, дитячого садка, на перехресті центральної вулиці Шевченка та Партизанської», — розповів «УМ» дільничний інспектор Дмитро Мегаленко. Відео з усіх камер «стікається» у кабінет дільничного, там же зберігається й архів записів.

«Зелений» уклін Тарасу

«Зелений» уклін Тарасу

Днями у Каневі представники громадськості Черкащини, ­Полтавщини, Київщини, Львівщини, Чернігівщини, Сумщини та Дніпропетровщини за сприяння мерії міста урочисто заклали сквер Тараса Шевченка. Двісті дубків для нього привезли небайдужі полтавці, делегацію яких очолювали голова громадського об’єднання «Світ України» Володимир Степанюк і керівник обласного відділення «Жіночої громади» Валентина Шемчук. Саме вони стали ініціаторами всеукраїнської акції «Живий пам’ятник Шевченку» до 200–річчя Кобзаря. Тож уже кілька таких «зелених» пошанувань поета напередодні його ювілею відбулося у полтавському краї. Восени минулого року ті ж таки полтавські «садівники» їздили на Черкащину в рідне село великого Тараса Моринці, де тоді висадили 47 молодих дубків (за кількістю прожитих ним років).

Розцвіте й зазеленіє

Розцвіте й зазеленіє

Свого часу — а було це в сімдесяті–вісімдесяті роки вже минулого століття — Суми називали «містом троянд». Та ці квіти не люблять морозів, вимагають догляду і... коштів. Коли у країні настав час перемін, не було проблем лише з морозом, відтак місто перестали вважати «трояндовим».

Всі статті рубрики