Останнім часом українська книга на власному ж святі — День книги та авторського права у світі відзначають 23 квітня — перебуває у ранзі «бідного родича». Адже, як свідчить статистика, навіть з урахуванням підручників, посібників, а також видань відомств і міністерств, на одного українця припадає трохи менше однієї надрукованої за рік книги. «Читання — необхідна гімнастика для душі, — апелюють до цих невтішних показників письменники Дмитро та Віталій Капранови. — Коли ви читаєте, то співпереживаєте героям, культурно «розхитуєтеся». Людина, яка двадцять років не читала книг, не тренувала свою уяву. Ліками від духовного паралічу є читання».
Ось уже шостий рік поспіль увагу громадськості до цієї проблеми брати Капранови намагаються привернути за допомогою автопробігу, що проходить під гаслом «Ударимо автопробігом по безкнижжю та нехлюйству!» Нинішній маршрут письменників та читачів проляже через вулицю Сагайдачного, Володимирський узвіз, Хрещатик, Бесарабську площу... Разом iз Капрановими проти «безкнижжя та нехлюйства» протестуватимуть Дмитро Лазуткін, Антон Кушнір, Андрій Кокотюха, Антон Санченко, Олена і Артем Захарченки, Світлана Поваляєва, Артем Полежака, Іван Андрусяк, Сашко Дерманський, Любов Якимчук, Сергій Руденко, Олександр Афонін, Микола Кравченко та інші. Стартує пробіг о 12:00 на Контрактовій площі. Першим пунктом програми буде перформенс «Перетягування язика». Біля колишньої книгарні «Знання» заплановане покладання вінків, жалобний мітинг та хвилина мовчання.
Першу іменну премію в дитячій літературі «Джури» заснував минулорiчний лауреат Національної премії ім. Шевченка Володимир Рутківський. Грошову відзнаку цього рейтингу забезпечуватимуть відсотки від Шевченкiвської премії Руткiвського: цього року це 20 тисяч гривень. Відзнака присуджуватиметься за нові високохудожні твори для дітей та юнацтва з історико–краєзнавчої тематики, а також за ілюстрації та літературно–критичні праці, спрямовані на виховання юних українців у дусі національно–патріотичних цінностей.
На здобуття премії можуть подаватися твори великоформатних жанрів (романи, повісті, поеми, цикли поезій та низки оповідань, об’єднані спільною тематикою) для читачів середнього та старшого шкільного віку, а також графічні роботи та літературно–критичні розвідки. Для визначення переможця конкурсу створено раду, до якої, крім засновника, увійшли Наталя Марченко, Зірка Мензатюк, Тетяна Щербаченко, Анатолій Качан, Кость Лавро, Іван Малкович, який є водночас директором–розпорядником премії.
Організаційне забезпечення здійснює Національний музей імені Т. Г. Шевченка, на адресу якого автори, що бажають узяти участь у конкурсі, можуть надсилати свої твори.
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
Пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм набере чинності 17 липня. Він допускатиме іноземні мови на телебаченні лише у вигляді окремих слів чи виразів. >>
У Львові завершився архітектурний конкурс на проєкт меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вулиці Іллі Мечникова. Переможцями стала команда архітекторів з Хмельницького — Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Конкурс тривав три місяці. >>
Нарешті у кінотеатрах з 9 травня можна подивитися художній фільм «Будинок «Слово». >>
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
У Черкаському обласному музеї «Кобзаря» тамтешня колекція мистецької шевченкіани збагатилася ще однією картиною — портретом Тараса Шевченка. >>
