Як би не старалася столична влада забудувати центральну частину Києва елітним житлом, рано чи пізно на всіх бажаючих землі не вистачить. Шукати її тоді доведеться вже за межею міста. Кияни, які зрозуміли це, зараз намагаються забезпечити себе хоч і невеликим, але своїм приміським будиночком. Дачний відпочинок завойовує популярність серед представників столичного «середнього класу». Цікавитися київські покупці стали навіть колись безперспективними будинками біля Київського моря. Як і де слід підбирати дачу під Києвом і чи варто поспішати з її купівлею, «УМ» дізнавалася у столичних фахівців із питань нерухомості.
Еліті — село...«царське»
Найбільш ледачим, які лінуються їхати на відпочинок за місто, підійдуть будинки в самому серці столиці — Печерську. Дачами їх назвати важкувато — як-не-як не за містом вони стоять, але біля «хати» — своя ділянка, і власник — сам собі господар.
Для заможних людей «Царське село» на Печерську — безпрограшний варіант. Від «села» всього кілька хвилин їзди до ділового центра Києва, а затишок такий же, як і за містом. Хоча, зрозуміло, дозволити собі хатину в «царському» може далеко не кожен. Конкурувати з тамтешнім сервісом у Києві можуть хіба котеджні містечка мікрорайону Нивки. «Вони менш популярні в народі, але водночас майже не поступаються Печерську ні за обслуговуванням, ні за зручним виїздом у центр міста», — розповів «УМ» експерт із продажу котеджів, дач та земельних ділянок київської агенції нерухомості «Благовіст» Ігор Інсаров. Водночас, за його словами, однакові за розмірами дачі, які в Києві коштуватимуть сотні тисяч доларів, за межею міста можна придбати значно дешевше. «Ціну тут визначає навіть не якість дачі, а вартість землі. У центрі столиці вона надзвичайно висока», — пояснює Ігор Олександрович.
Дорогі сусіди — дорого обійдуться
Натомість ціну приміських дач формують безліч інших факторів. На процес її формування впливають навіть віддаленість облюбованої вами «хатини» від центру міста, зручний під'їзд до неї, заселеність району, наявність у приміщенні газу й електроенергії. Кілька нуликів у сумі може додати красивий краєвид за вікном вашого будинку чи... сусідство поряд із зірками. Якщо й після цих аргументів ви наважитеся шукати за містом достойний варіант, щоб і до офісу недовго їхати, і до природи поближче — ваш варіант Конча-Заспа, Петропавловська або Софійська Борщагівки. Остання має майже ідеальну транспортну розв'язку, оскільки знаходиться якраз біля Кільцевої дороги. Для того, аби потрапити у межі Києва, щодня вам доведеться проїжджати всього кілька сотень метрів. За зручне розташування Софійську Борщагівку поважають іноземні дипломати. Будинок у цих місцях у середньому обходиться в 250 тисяч доларів.
Київські ж політики і держслужбовці віддають перевагу Кончі-Заспі. Вона, хоч і знаходиться трохи далі за Борщагівку, але в популярності могла б позмагатися навіть із «Царським селом». Її переваги: пряма дорога до Києва, густий ліс і чисті озера. Ділянок для продажу на цій території майже нема. Дачу поруч із впливовими сусідами можна отримати, хіба що викупивши її за немалі гроші у місцевих власників. Такий дефіцит призвів до того, що потенційні покупці кидаються на все, що бодай трохи нагадує Кончу-Заспу. Через свою подібність до неї — гарні луки, ліси та озера — за останній рік виросли в ціні приватні будинки по новій Обухівській трасі. «Звідти їхати до Києва навіть зручніше, ніж із Кончі-Заспи, а ділянка обійдеться мінімум у 1,6, максимум — у дві тисячі доларів за сотку. Тому бізнесмени намагаються купити будинки-розвалюхи в тих же Лісниках, Романкові чи Підгірцях безпосередньо в сільських жителів, — розповідає Ігор Олександрович. — Дворище з будиночком 50—60-х років багаті покупці оцінюють, найперше, за наявністю комунікацій: газу, електрики, телефонного зв'язку. Дехто навіть купує собі гектар-два землі в місцевих бабусь і будує на них замки вартістю в два, найдорожче — чотири мільйони доларів».
Водночас модну тенденцію скуповувати дачі на новій Обухівській трасі схвалюють далеко не всі. «Для мене популярність дач на цій території абсолютно не зрозуміла. Так, це непоганий район, але ще абсолютно не обжитий. Фактично, дорогі дачі там стоять прямо посеред лісу, я б не ризикнув залишити в такому місці свою родину. До того ж біля села Підгірці (на Обухівській трасі) діє величезний сміттєвий полігон. Невже людям так приємно мати під боком звалище?» — дивується директор агенції нерухомості «Еммануїл» Віктор Відута. І пояснює це тим, що гонитва за кращою хатою в столиці переступила навіть усі розумні межі.
Вилами по набережній писаний закон...
Усі рекорди в цьому побили власники прибережних будинків на берегах Дніпра. «Зараз навіть біля якоїсь, вибачте на слові, «калюжі» за землю ідуть круті «розборки», — розповів «УМ» директор державного комунального підприємства з утримання та експлуатації внутрішніх водойм Києва «Плесо» Микола Щепець.
Та одна справа, коли ділять законну землю, і зовсім інша, коли престижні котеджі зводять у заборонених місцях, як от у Пущі-Водиці. Там люди будують собі котеджі без жодних дозволів чи відповідної документації. Не відстають від них і «самозахоплювачі» узбережжя Дніпра. Небезпеки, які при цьому чекають на них, мало кого хвилюють. Аргументація власників таких незаконних дач просто вбивча — весняні паводки й підтоплення їм не страшні — нові технології дозволяють спорудити надійне житло на міцних палях. Ну а якщо прорве дамбу і на узбережжя прорветься «велика» вода, решта киян сховатися теж не встигне...
Натомість експерти наводять вагоміші причини, чому варто було утриматися від купівлі незаконних «пляжних» дач. «Будуватися на заборонених ділянках біля води — нерозумно. Якщо там не дозволяють приватизувати землю, значить, це не просто так чиновникам із високих кабінетів захотілося, і в Генплані Києва десь обов'язково записано, що збираються збудувати на цьому місці. Який сенс робити собі житло там, де його рано чи пізно знесуть?» — констатує Ігор Інсаров. І додає, мовляв, досвід жителів Русанівських садів, які свого часу теж відмахнулися, мовляв, а коли воно буде те будівництво, його слова тільки підтверджує («УМ» писала про чотири вулиці на Русанівці, будинки на яких збираються знести задля спорудження Подільсько-Воскресенського мостового переходу).
Але що ж робити, якщо мати дачу на березі річки — ваша мрія? Відповідь одна — заробляти великі гроші. Оскільки, як не парадоксально це прозвучить, у Києві, із величезними Дніпром і Десною, ділянок для будівництва котеджів біля води обмаль, а ті, що є, коштують надзвичайно дорого. «Справа в тому, що Правий берег у нас дуже тісно забудований. Тут розташованi і центр міста, й урядова зона із санаторіями та будинками відпочинку для держслужбовців, після якої йде захисна дамба, котра страхує село Козин від паводку, а далі — горбиста територія, майже не придатна для будівництва», — каже Ігор Інсаров. Водночас Лівому берегу, де теж є вихід на Дніпро, тягатися по престижності з правобережними дачами не по силах. Ціни на Лівобережжі значно нижчі, ніж на протилежному боці Дніпра, через погану транспортну розв'язку. Адже, щоб потрапити з Лівого берега в центр міста (на Правий) водії по кілька годин простоюють у пробках на мостах. Саме тому мати дачу з виходом на воду нині не тільки престижне, а й колосально дороге задоволення. Для прихильників активного водного спорту «водна» дача — знахідка: вирушати у водну подорож на катері вони можуть просто зі свого дому.
Дешево і сердито
Якщо ж ви любите пасивний відпочинок і кататися на катері вас аж ніяк не тягне, а єдине ваше бажання збудувати пристойну, але недорогу дачу, щоб «негірше, ніж у людей» вихід один: шукайте землю під «хату» подалі від Києва і не тягайтеся в помпезності з багатіями, тим більше, що будувати палаци вже не престижно... «Навіть у Москві зараз уже не модно будувати собі замість дач — палаци. Дизайнерські рішенні прості і вишукані. Я переконаний, що скоро так робитимуть і в Україні», — каже голова комітету роботи з засобами масової інформаці Асоціації фахівців нерухомості України Юрій Базелінський. Скромні смаки діловим людям прищеплюють і реалії життя. Бізнесмени розуміють, що незабаром дорогі дачі можуть стати для них непосильним тягарем. «Якщо депутати таки приймуть Закон «Про податок на нерухомість», утримувати великі дачі стане надзвичайно дорого. Зараз вони цього не роблять, бо в першу чергу нашкодять собі, але рано чи пізно закон з'явиться», — резюмує Юрій Федорович.
За його словами, після цього маленькі котеджі стануть найвигіднішими. За більш-менш «людськими» цінами їх пропонують і нині. Дім із верандою, двома-трьома кімнатками, банею і туалетом у дворі на відстані 10 кілометрів від Києва обійдеться в 35 тисяч доларів, на відстані 50 кілометрів подібне житло можна знайти вже за 2,5 тисячі доларів! А коли вам треба вкластися у 8—10 тисяч, подивіться невеличкі «фінські будиночки» (такі будували в 60-х роках). Одразу за містом вони є майже на всіх київських трасах.
Свою популярність відновлюють і дачі біля Київського моря, котрі до аварії на ЧАЕС вважалися одними з кращих і навіть конкурували із будинками Кончі-Заспи. «Біля Київського моря жили доктори наук, художники, вище військове керівництво. Після аварії цей напрямок продажу ріелтори визнали безнадійним. Вершки київської еліти поспіхом збували свої будинки. Проте останні 4-5 років ця місцевість поступово повертає собі колишню славу і популярність», — ділиться Ігор Інсаров.
За його словами, зараз багата клієнтура знову повертається на обжиті місця, сприяють цьому й низькі ціни. І якщо раніше кияни відмовлялися навіть розглядати пропозиції купити хату біля Київського моря, то тепер будиночки вздовж штучної водойми в Нових і Старих Петрівцях, Лебедівці та Лютежі дуже популярні. Поза увагою покупців лишаються хіба сусіди «чорнобильських» дач. Ті, хто вже ухопив собі хату саме тут, переконують, що жити біля моря нічим не гірше, ніж у центрі Києва.
Якщо ж ви все-таки хоче жити в престижному районі, а грошей — нема? Тоді пам'ятайте — мати за сусіда багату людину не таке вже й щастя. Одного прекрасного дня вам перекриють дорогу, не дадуть виїхати, задля безпеки доброго сусіда, пізніше у вас «ввічливо» попросять шматок «кровної» землі, бо сусіді захочеться збудувати додатковий господарчий блок, затишну альтанку чи гараж... Дорогі сусіди — дорого обходяться.
Прогнози експертів
Якщо, прочитавши всі варіанти купівлі дачі, ви вже гортаєте журнал із пропозиціями нерухомості — не поспішайте. Цього лiта будинки за містом можуть подешевшати. Принаймні такий прогноз «УМ» дали експерти Асоціації фахівців із нерухомості України. «Ціни на дачі залежатимуть від вартості на нерухомість. Найiмовірніше, що після такого величезного стрибка, який був цього року, до кiнця серпня вони стабілізуються. Можливо, навіть упадуть», — заявив Юрій Базелiнський.
Хоча експерти й не приховують, що в наступному сезонi тенденція зростання цiн на приміські будинки вiдновиться. Приміром фахівці агенції «Благовіст» переконані, що ціни на дачі за містом із кожним роком ставатимуть більш «кусючими». «Конча-Заспа й «Царське село» у нас фактично повністю забудовані. Кількість пропозицій зменшується навіть за містом, тому незабаром ажіотаж почнеться довкола будь-якої землі поблизу Києва», — прогнозує Ігор Інсаров. І додає, що за кілька десятиліть землю навколо столиці повністю поділять. Головне — не запізнитися на роздачу слонів.
Довідка «УМ»
За даними Асоціації фахівців із нерухомості (ріелторів) України, елітними зараз вважаються Печерськ, Нивки, Відрадний і, як не дивно, Московський райони. Ціна за одну сотку землі тут коштує від 5 до 15 тисяч доларів. Така ж територія за межею міста (приміром у Кончі-Заспі. — Авт.) обійдеться покупцеві в 2—5 тисяч умовних одиниць. Ділянки на дніпровсько-деснянських пляжах оцінюють по п'ять тисяч доларів за сотку. Найдешевший варіант — околиці Києва. За сотку землі на маргіналіях столиці нині дають максимум три тисячі доларів.
Де живе київська еліта?
Опитані «УМ» ріелтори зголосилися на тому, що «найбільш зірковим» котеджним містечком Києва є Конча-Заспа. «Якщо хтось скаже, що у кожного другого відомого столичного політика дача знаходиться саме там, він не промахнеться», — кажуть вони. Дачами в Кончі-Заспі володіють Григорій Суркіс, Юлія Тимошенко, Сергій Тигіпко. Свого часу була в цих місцях «хата» екс-Прем'єр-міністра Павла Лазаренка. Зараз її безуспішно намагаються пустити з молотка. Ігор Бакай має дачу і в Кончі-Заспі, і біля Київського моря. Родина Деркачів віддала перевагу селищу Мала Олександрівка, що на Бориспільському шосе. Віктор Ющенко має дачу в селі Нові Безрадичі під Києвом. А от лідер комуністів Петро Симоненко, за найсвіжішою інформацією, зараз звиває собі «гніздечко» біля Гостомеля, що на Київщині, в котеджному містечку «Канадське селище».
