«Україну молоду» я читаю з дня її виходу. Багато думок виникає, формуються деякi оцiнки i висновки. А от одна думка i досi муляє і проситься на папiр... Перечитуючи інтерв’ю Анатолія Паламаренка («Україна молода», 14–15 вересня 2012 р.), думається: так, українці не готові до демократії і навіть до почуття національної гідності. Але ж у нас є еліта, яка зобов’язана бути учителем народу. Чого вона не вчить? Не будемо вже говорити про політиків, бо у переважній більшості (підкреслюю: переважній, а не всі) їхня точка зору залежить від точки сидіння, а точка кипіння — від величини капання. Але ж є четверта влада — засоби масової iнформацiї. Це ж їхній обов’язок, щоденно, безупинно нести інформацію в народ.
Чому вони не описують у деталях та особах Майдан, Помаранчеву революцію і поіменно тих, хто її зрадив, за скільки срібників і кому вони продались? Чому не описують детально і в особах комсомольсько–єврейські збори у ніч 7–8 вересня 2005р. та як ці нічні чорні справи втілювались у життя? Чому не описується діяльність Президента Ющенка, позитивна і помилкова, причини помилок?
І, зрештою, хто є хто. Чому ми знаємо родовiд президентiв США Кенеді, Буша, Обами та багатьох лiдерiв зарубiжних держав, але нічого не знаємо про очільників українських партій, урядів, держави і «вождів», що рвуться до влади? Пам’ятаю, колись журналісти описали біографію одного із кандидатів у президенти США та нагадали, що років за тридцять до цього він зрадив свою дівчину, — і він не тільки не став президентом, а й вилетів із кандидатів та взагалі зник із політичної арени. А в нас? Адже не сьогодні сформувалися характер, світогляд, мораль наших політичних зверхників? Ці якості створюються століттями в поколінні предків та їх етнічному походженні. То хто ж вони? Чому ми голосуємо за «котiв у мішку»? Мені здається — це одне iз найважливіших завдань журналістики: висвітлювати характер, світогляд, ідеологію і мораль тих, кому ми довіряємо свою державу. Пропоную започаткувати в «Україні молодій», найбільш об’єктивній на сьогодні (на мою думку), таку рубрику.
Хіба не зрозуміло, що Партію регіонів привела до влади зрада екс–Прем’єра Ю. Тимошенко? Навіть тій же політичній та журналістській еліті, та вона лише робить вигляд, що нічого не сталося. Якби українці знали походження, світогляд та ідеологію Капітельман—Гріг’ян—Тимошенко, то хіба так дружно побігли б за її облудними словами, фальшивою косою та лукавим «любі мої». Патріотичні не побігли б, а з політиків — хто за Lexusами, хто за обіцяними зірочками та «зеленню», ті, що клялись у вірності КДБ, Андропову і писали доноси на своїх колег–літераторів, розвiнчували й засуджували дисидентiв.
Словом, перекинчики: з КПРС — у РУХ — «Нашу Україну» — БЮТ (там зігріли). А тепер куди — у БЯТ?
І біжить люд за лукавим словом так само, як біг за комісарами Троцького і обіцяною земелькою Леніна. Дали її комуністи–більшовики: по два метри на кожного, і рідної української, і чужої сибірської. Отож і треба розповісти про комуністів–симоненківців, регіоналів та БЯТівську опозицію ніби до влади, а насправді — до української позиції. Якось же треба розвінчувати брехню.
Бачте, серед семи найтяжчих гріхів нема брехні. Мабуть, у того народу, де вони писались, це не було гріхом. Але ж заповідав Христос учням і майбутньому поколінню, себто нам з вами, основну молитву, в якій звучать актуальні слова сьогодення: «... і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого».
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
