Не знаю, як вам, а мені подобається прислухатися до порад досвідчених господинь, які намагаються на кухні все приготувати власноруч, — щоб страва була корисною, економною і красивою на вигляд. Зізнаюся, не соромлюся в гостях запитувати про те, як готуються наїдки й напої, що мені найбільше сподобалися. І від цього лише виграю. Бо і в гостях — смачно, і вдома.
До чаю і не тільки
Днями я покуштувала звичайні домашні сухарики з білого і чорного хліба, і вони мені так сподобалися, що я відразу попросила рецепт. А він — простий–простісінький: якщо залишається хліб чи батон, потрібно порізати його на дрібненькі кубики, висипати на деко, злегка присолити, посипати улюбленими спеціями: сухим кропом чи петрушкою, базиліком, орегано, перцем, куркумою чи корицею, злегка збризнути олією і відправити у розігріту духовку на маленький вогонь, щоб зарум’янилися. До борщу, до супу і навіть до чаю вони дуже смакують — скуштуйте! До того ж без будь–якої «хімії» — штучних барвників і підсилювачів смаку.
З серії борошняних простих, ощадливих і смачних смаколиків — солодкі трикутнички–хрустики до чаю. Їх доречно зробити, якщо ви пекли щось із дріжджового тіста і трохи у вас його залишилося. Розкачайте тісто дуже тонко — 4–5 мм, поріжте їх на невеличкі ромбики (4х3 см), розріжте кожен у центрі, виверніть і смажте в олії до зарум’янення. Як тільки витягнете з фритюру, присипте цукровою пудрою — і можна смакувати. Скажу чесно, у моїй родині є бажання ласувати цією нехитрою стравою майже завжди. І для трикутничків я спеціально готую бездріжджове тісто. Хочете замісити його за моїм рецептом? Тоді беріть 3 яйця, 50 г горілки, 2 склянки борошна і вимішуйте все до однорідності. Далі тісто розкачайте тонким пластом і робіть хрустики.
Саме в гостях ще я навчилася готувати надзвичайно смачні цукати. Вони смакують просто з чаєм чи кавою, а ще дуже прикрашають і присмачують випічку. Їх приготування спочатку може видатися важким. Але це просто, продукти недорогі, а від зготованого отримаєте справжню насолоду. Отже, на першому етапі потрібні... лише шкірки 12 середніх апельсинів. Їх слід замочити у воді й тримати 3 дні в холодильнику, щоденно міняючи воду. Потім у каструлі закип’ятити воду, процідити шкірочки, порізати їх на смужки і варити на повільному вогні до м’якості — приблизно 25 хвилин. Викласти їх на тарелю, щоб підсушилися. Окремо приготувати сироп: на півлітра води додати 700 г цукру і варити до розчинення цукру. Покласти шкірки в сироп і варити до м’якості (приблизно півгодини). Потім шумівкою витягнути апельсинові смужечки, дати охолонути, а після цього обваляти в цукрі і дати добре висохнути. Зберігати в банці. Хоча з досвіду скажу, що такі смаколики довго не зберігаються — з’їдаються відразу.
Домашні соуси і твердий сир
Не раз я куштувала у гостях домашній майонез — дуже духмяний, ніжний, легкий. (Щоразу боролася з бажанням після його поїдання буквально облизати пальці). Тому вирішила спробувати приготувати цей соус сама — і майонез вдався на славу! Я брала 4 яєчні жовтки, склянку рафінованої соняшникової олії (можна брати будь–яку з тих, що вам смакує, але оливкової беріть менше, бо майонез гірчитиме), по половині чайної ложки солі і гірчичного порошку, 3 столові ложки лимонного соку. Всі інгредієнти мають бути холодними — так вони легше утворять однорідну емульсію. Спочатку треба жовтки відділити від білків (у деяких рецептах використовується яйце повністю, але я готувала з жовтків), додати сіль, гірчичний порошок і лимонний сік, злегка збити в міксері і залишити на холоді на 10 хвилин. А далі маленькими порціями (спочатку по півчайної ложки, далі — більше) починати додавати олію і збивати. Уже на початку суміш має посвітліти. Збільшуйте оберти міксера і доливайте олію більшими порціями, постійно збиваючи масу. Майонез почне гуснути. Якщо він вам видасться занадто густим, додайте трішки холодної кип’яченої води і ще трохи збийте — і матимете класичний майонез. А далі можете зробити різні варіації соусу. Якщо дрібненько поріжете маринований огірок і потрете цибулину, матимете власний соус тартар. Якщо на склянку майонезу додасте 2 столові ложки тертого пармезану, зубчик часнику і столову ложку подрібнених анчоусів, — смакуватимете популярним соусом «Цезар». Якщо любите соус карі, на півсклянки майонезу додайте півсклянки густої сметани, потріть половину свіжого огірка середнього розміру, всипте столову ложку карі і все ретельно розмішайте.
Якщо у вас є сумніви щодо магазинного твердого сиру, та ще й у господарстві є корова чи коза, спокійно можете робити домашній. На кілограм домашнього вершкового сиру потрібно 2, 5 літра молока, 100 г вершкового масла, 2 яйця, чайна ложка соди і сіль за смаком. (Ніколи не чула, щоб домашній твердий сир робили з магазинних інгредієнтів). Сир кладемо в каструлю, заливаємо молоком і ставимо на повільний вогонь, безперервно помішуючи. Як тільки молоко згорнулося, знімаємо суміш з вогню, зливаємо сироватку, а сир перекладаємо на друшляк, щоб повністю зцідити рідину. Потім перекладаємо сир у каструлю, додаємо яйця, масло, солимо, ставимо на дуже повільний вогонь і постійно помішуємо, трохи витягуючи вгору, щоб сир не підгорів. Маса з рідкої у густу перетворюється десь за 5—7 хвилин. Далі її заливаємо у форму, вистелену харчовою плівкою — так сир легше буде дістати. Коли сир набуде кімнатної температури, ставимо в холодильник. Смакувати можна відразу як загусне.
Взяв в одного — передай другому
Одна з моїх коронних страв зараз — квашений короп. Щоразу це підтверджують мої гості і просять рецепт. А готувати цю холодну закуску я навчилася, як ви здогадалися, у гостях. Отже, короп (близько 3 кг) потрібно помити, почистити, розрізати вздовж хребта (кістки я не виймаю), густо присипати сіллю (риба візьме стільки солі, скільки їй потрібно) і залишити на 2 дні в холодильнику. Далі заливаємо рибу холодною водою, щоб вона її покрила, і залишаємо хвилин на 20, щоб зійшла зайва сіль. Потім витягуємо з води, витираємо серветкою, ріжемо на порційні шматочки і заливаємо 9–відсотковим оцтом, розведеним iз водою і нерафінованою олією (на 6 столових ложок оцту потрібно по 1 склянці кип’яченої холодної води і олії).
Тим часом шаткуємо 2 великі моркви, нарізаємо кільцями 2 великі цибулини, додаємо гвоздику (4—5 штучок), перець горошком (чайну ложку без верху) і лавровий лист (4—7 штук). Потім беремо 3–літрову банку, в яку будемо викладати спеції і рибу шарами (перший і останній — спеції). Насамкінець вміст заливаємо розсолом, що залишився від маринування риби. Години дві нехай вона постоїть при кімнатній температурі, а далі — на два дні ставимо в холодильник. Після такого маринування квашений короп — смачнющий додаток до вінегрету, капусти чи інших овочів або й до гарячого картопляного пюре. Смакуйте! І не соромтеся у гостях запитувати рецепти страв, які вам сподобалися найбільше.