Таких страшних снігопадів о цiй порi року в Україні не було більш як століття, звітує директор «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда. У середньому по країні випало за день 40—50 мм опадів. Можливо, надзвичайність ситуації є певною мірою виправданням тієї розгубленості, яку продемонструвала влада, і насамперед у Києві. Дивно, хоч рясних снігопадів синоптики не обіцяють у найближчі дні, але столичний голова міськдержадміністрації Олександр Попов позавчора оголосив, що надзвичайний стан продовжено до п’ятниці. Це означає тільки одне: комунальних ресурсів у Києва вкрай мало, а ще менше — організаційних здiбностей грамотно керувати ними і тими додатковими технічними засобами, які «позичили» на час негоди у Міністерства оборони та Держслужби з надзвичайних ситуацій. Негода підмочила репутацію столичного очільника (втім, якщо вибори мера таки не відбудуться найближчого літа, то про це буде забуто).
Постає низка запитань і до «Укргідрометцентру», який прогнозував силу опадів удвічі меншу, ніж випало насправді. Утім як би там не було, але на тлі інших регіонів, зокрема західних областей країни, які вже «призвичаїлися» до боротьби з березневими заметами, Київ виглядає просто–таки ганебно.
Тим часом снігопади припинилися — дають можливість рятувальникам працювати в уже не настільки екстремальних умовах. За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, станом на вчора загалом по країні було розчищено всі дороги державного та обласного значення, поновлено подачу електроенергії у більшість iз близько 600 «відрізаних від світла» населених пунктів. До вчора без електрики залишалося ще 161 село.
Стихія зіпсувала канікули дітям, адже тільки «на підступах» до Києва рятувальники визволили зі снігового полону п’ять автобусів зі школярами, які їхали до столиці на екскурсію, але, звісно, змушені були повернути додому. Наприклад, два такі автобуси стояли в корці на Житомирській трасі понад 12 годин!
Сніговії зіпсували і ЗНО майбутнім випускникам. У Міносвіти заспокоюють: учням, які через негоду не змогли дістатися до пунктів пробного тестування, буде виділено інший день. У міністерстві кажуть, що регіональні центри оцінювання якості освіти зв’яжуться з кожним зареєстрованим учасником особисто та повідомлять, коли і де він зможе пройти пробне ЗНО.
Львівська область бореться з наслідками негоди другий тиждень поспіль. Увесь цей час через сильні снігопади влада оголошувала на території регіону надзвичайний стан. Починаючи з 14 березня, опади у вигляді снігу не припинялися впродовж тридцяти годин! На дорогах міста лежало більше 2 млн. кубометрів снігу. Львів та область замело так, що спершу не справлялася і снігоприбиральна техніка. Тодi, за словами першого заступника мера Львова Олега Синютки, лише з вечора 14 березня за добу цифра сумарного пробігу снігоприбиральної техніки становила 2,8 тис. км, ще більше 2 тис. км комунальники «намотали» наступного дня.
А минулої п’ятниці ситуація повторилася, хоча і в менших масштабах. Чи то влада, навчена першою хвилею, була готова «відбивати» атаки стихії, чи снігопад був не таким сильним, але нову надзвичайну ситуацію місто подолало швидше та майже безболісно. Громадський транспорт курсував у нормальному режимі, а всі магістральні дороги були вчасно розчищені, незважаючи на те, що висота снігового покриву в місті становила 18 сантиметрів. За повідомленням прес–служби міської ради, вночі на 23 березня на дорогах міста працювало 65 одиниць техніки і використали 222,5 кубометра піскосуміші.
Гірша ситуація склалася на автошляхах області. Найскладніші ділянки — в Бузькому, Жовківському, Золочівському, Пустомитівському районах області, а також на об’їзній дорозі міста Львова. Як повідомляють у Західному регіональному медіа–центрі Міноборони, військовослужбовці на спецтехніці чергували на дорогах Львівщини цілодобово. З 22 до 24 березня зі снігового полону було звільнено 445 транспортних засобів, серед них 14 автобусів та 5 машин швидкої допомоги.
«Як і минулого разу, бійці ДСНС заздалегідь виїхали на найпроблемнішi ділянки автошляхів, — розповів «УМ» Віталій Туровцев, помічник начальника Держслужби з надзвичайних ситуацій Львівщини. — Одразу розмістили пункти обігріву, щоб допомагати водіям. Такий сценарій роботи найефективніший тим, що рятувальники запобігають утворенню заторів і снігоприбиральна техніка може нормально працювати. Крім того, траплялися випадки, коли рятувальникам доводилося на своєму транспорті доставляти хворих у лікарні, адже «швидка» просто не могла доїхати до пацієнта».
Друга хвиля снігопадів iз різким пониженням температури повітря (в гірських районах до –20 градусів за Цельсієм), що накрила Івано–Франківщину минулої п’ятниці, вже не застала прикарпатців зненацька. Досвід боротьби з наслідками негоди тижневої давності та упереджувальні заходи суттєво пом’якшили удари стихії.
Крім працівників рятувально–пожежних підрозділів області, котрі, як повідомили «УМ» у прес–службі прикарпатських рятувальників, лише впродовж минулої неділі визволили зi снігового полону 73 одиниці транспортних засобів, зокрема й кілька автобусів із пасажирами, та надали допомогу 175 краянам, у ліквідації снігових заметів цього разу активно допомагають і військовослужбовці. Приміром, авіатори військової частини А 0742 за допомогою спецтехніки й лопат за день розчистили 42 кілометри автодороги, розблокувавши сполучення Коломия–Гвіздець.
На випередження, прогнозуючи проблеми з рухом транспорту, спрацювали й медичні служби: понад сотню мешканок області, котрі перебувають на завершальному етапі вагітності, заздалегідь доправили до пологових будинків.
Незвичне затишшя спостерігається на популярних туристичних маршрутах Карпат, позаяк рятувальники попередили любителів зимового гірського екстриму про реальну небезпеку сходження снігових лавин. За інформацією Івано–Франківського обласного центру гідрометеорології, із сусідньої з Говерлою гори Пожежевська (висота 1822 метри над рівнем моря) щойно зійшло три лавини об’ємом від 300 м3 до 3,2 тисячі кубометрів.
Другий удар аномального циклону «Балкан» по Тернопільщині був ще сильнішим за попередній. У неділю висота снігового покриву на півночі регіону сягала півметра (в Тернополi — до 30 сантиметрів). Через замети у сніговій пастці опинилося майже півтори сотні населених пунктів області. Найбільше потерпали села, віддалені від головних автомагістралей.
«У таку погоду — ні народжуватись, ні вмирати!» — казали люди, маючи на увазі, що в першому випадку — не дістатися до пологового, а в другому — до цвинтаря. Та не менше боялися серйозних хвороб і не дарма. Хтозна, чим закінчилися б описані далі випадки, якби не оперативність рятувальників з їхньою спецтехнікою. 24 березня бійцям Державної служби з надзвичайних ситуацій довелося рятувати не тільки чоловіка з села Хатки Тернопільського району, в якого стався інсульт, а й витягати iз заметів викликану до нього «швидку».
Того ж дня застрягла у снігу карета швидкої допомоги, яка поспішала до одномісячних двійнят у село Серетець Зборівського району. Снігові замети навколо села були такими високими, що останніх півкілометра до будинку з хворими дітьми не зміг подолати навіть спеціальний транспорт — виручили сани з кіньми. А вже далі до обласної дитячої лікарні малят та їхніх батьків везли рятувальники. Їм же дякують за безпечну появу на світ своїх дітей породіллі з села Шевченкове Підволочиського та Берем’ян Бучацького районів. Попри всю екстремальність ситуації, і молоді мами, і немовлята почуваються добре.
Узагалі цими вихідними на Тернопільщині був ускладнений проїзд майже до 400 сіл. Станом на понеділок без автомобільного сполучення, за інформацією Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, залишалися ще 29 сіл.
Такої негоди тут не бачили й узимку: шквальний вітер, спочатку мокрий сніг із дощем, а потім — зниження температури, що призвело до утворення криги; далі — знову потужний сніг, який товстим шаром укрив усе навколо. У вихідні сто поселень області були знеструмлені повністю або частково. Рух міжміського транспорту практично зупинився, а в населених пунктах хоча й тривав, але з перебоями. Проте служби, задіяні у боротьбі зі стихією, працювали безперервно: комунальники, рятувальники, міліція, військові підрозділи. Часом доводилося виконувати цілком несподівану роботу.
Так, розповів «УМ» фахівець зі зв’язків із громадськістю Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Сумській області Євген Могиленець, у Путивльському районі «швидка» не могла доїхати до села Манухівка, де тяжко захворів чоловік. Пожежна машина доставила лікарів, однак виявилося, що хворий потребує госпіталізації. Тож його разом із бригадою медиків десеенесівська машина повезла до райлікарні. Дорогою в іншому населеному пункті довелося прихопити ще одну людину — з раною, отриманою через побутову травму. «І такий випадок не єдиний, — каже пан Євген. — Подібне було в Сумському, Кролевецькому районах. Витягували й «швидкі», й хлібовози... Загалом силами ДСНС цими днями було звільнено із заметів 39 одиниць техніки».
Учора всю цю весняно–зимову картину осяяло сонце, додавши трохи оптимізму. За зведеннями, що надходять до обласної державної адміністрації, активно розчищаються від завалів траси. І, як повідомили «УМ» в одній iз приватних служб міжміських сполучень, о дванадцятій годині дня на Київ виїхала перша «маршрутка»! «Тепер почнемо працювати у звичному режимі», — пообіцяли в диспетчерській.
Значною мірою справилися і з вiдновлення постачання електроенергії. Та актуальним залишилося питання віддалених сіл, відрізаних від життя. Як запевняє влада, щойно будуть розчищені основні магістралі, як спецтехніку перекинуть на відновлення зв’язку з периферійними населеними пунктами.
До речi, за даними «Укргiдрометцентру», в деяких районах Сумщини за добу випала рекордна навiть на тлi решти України кiлькiсть снiгу — 80 мм.
Рослинний світ півострова в ці дні пережив справжній шок. Ще б пак. Ще у п’ятницю стовпчик термометра, приміром, у Сімферополі вдень показував +20, а над абрикосами, мигдалем, аличею у пишному цвітінні гуділи бджоли, а вже по обіді наступного дня несподівано пішов рясний мокрий сніг. Далі відбулось найстрашніше для квiтнучих дерев — вдарили 4—6–градусні морози. Оминуло лише Південнобережжя, де мінусової температури зафіксовано не було. Утім лиха для пляжної зони в деяких місцях наробили шторми.
Отож тільки там фермери і дачники можуть сподіватись на більш–менш пристойний врожай ранніх кісточкових — абрикосів, аличі, кизилу, мигдалю і ліщини. На решті ж території Криму, де найбільші насадження цих багаторічних культур, різке похолодання «викосило» цвіт, а подекуди і зав’язь майже під корінь. Про це в коментарі «УМ» розповів доцент кафедри збереження і переробки продукції плодівництва і виноградарства Кримського агротехнологічного університету кандидат сільськогосподарських наук Дмитро Потанін.
«Минулої середи і четверга у Краногвардійському, Красноперекопському та деяких інших центральних і північних степових районах Криму було зафіксовано сильні перепади темперетур — від плюсових удень і –7 уночі. Це заморозки радіаційного типу, коли вітер не дме і все тепло висвічується доверху. А сніг, який випав минулими вихідними, лише добив бутони, які ще залишались неушкодженими морозами, — пояснює пан Потанін. — Можливо, деякі пізні сорти абрикосів ще можуть дати врожай. Утім людям, якій приїдуть влітку до нас на відпочинок, хвилюватись не варто. Фрукти завезуть з інших областей України. Скажімо, з сусідньої Херсонської області і, зокрема, Скадовського району, де не було таких жорстких температур і абрикосовий цвіт не встиг розпуститись. Що стосується інших кримських культур, зокрема персика, то він поки що без ушкоджень, бо знову ж таки не встиг до нинішнього похолодання розпуститись. На відміну, приміром, від аличі, для цвіту якої температура –4 стала геть критичною».
Остаточна ж картина наслідків нинішніх березневих заморозків у Криму стане зрозумілою після експертизи фахівців місцевої дослідної станції садівництва, яка в даному випадку працює на замовлення Міністерства аграрної політики і продовольства АР Крим.
У вихiднi Київ став справжнісінькою декорацією постапокаліптичного фільму. Тут менш ніж за добу випала місячна з лишком кількість опадів. За повідомленнями «Гідрометцентру», такого сніговію не було вже століття. І якщо столична влада не виявила розторопності в боротьбі з попередніми снігопадами, то цей — рекорд століття — вона зустріла, здається, цілковитою бездіяльністю. >>
Маси снігу, які «осіли» в Україні, швидко не розтануть, заспокоює директор «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда. До речі, завдяки такій великій кількості снігу потепління не буде таким відчутним. Стабільне тепло, за прогнозами синоптиків, прийде лише у першій п’ятиденці квітня. А «покращення» наставатиме з 30 березня. «Температура більш–менш суттєво підвищуватиметься, але ми не чекаємо стрімкого зростання температури, — каже пан Кульбіда. — Все–таки це буде повільний процес». >>
«Необізнані» зі штормовими попередженнями рятувальників, лелеки повернулися з теплих країв на Прикарпаття, керуючись століттями апробованим графіком, i несподівано для себе опинилися в епіцентрі негоди. На щастя, люди не кинули птахів напризволяще. >>
Іменний годинник, великий торт у формі футбольного м’яча та почесну грамоту особисто вручив чотирнадцятирічному підлітку з села Токарівка начальник управління МНС у Херсонській області Віталій Кропивницький. Його тезка, дев’ятикласник Віталій Коломієць, ризикуючи життям, зумів витягти з палаючого будинку чотирьох людей: 83–річну бабусю, дво– та трирічного полемінників, а також допоміг вийти 21–річній сестрі. Тепер Віталика номінують на звання «Герой–рятівник року». >>
Як повідомили iнтернет–джерела, приблизно опівночі з 31 серпня на 1 вересня під Дніпродзержинськом сталася страшна аварія, внаслідок якої мікроавтобус із людьми тричі перевернувся. Двоє пасажирок загинули.
Проте, як вдалося з’ясувати автору цих рядків, все сталося не зовсім так. І насамперед — місце аварії «під Дніпродзержинськом» не можна назвати навіть з натяжкою. Біда сталася на шляху з міста Прометея — під віадуком автомагістралі Кривий Ріг — Дніпропетровськ, на яку «Мерседес–спринтер» мав вирулювати, здійснивши лівий поворот. Однак авто у поворот не вписалося і покотилося шкереберть, тричі перевернувшись. >>
Жахлива повінь на Західній Україні, яка зруйнувала тисячі будинків, мостів, доріг, забравши людські життя, й досі нагадує про себе незакінченим будівництвом, моральними й матеріальними збитками, людськими трагедіями. Про наслідки повені та хід ліквідації липневої стихії періодично звітують керівники області та інші відповідальні особи. Незважаючи на вагомі успіхи в царині ліквідації, ще залишається багато недоробленого і недофінансованого. >>
