Харківські орнітологи не без подиву і суму озвучили дещо несподівану новину: місто масово покидають горобці. Птахи, що завжди витримували слобідські морози, спеку і промисловий смог, більше не хочуть жити у Харкові. Жене їх до приміських сіл та містечок елементарний голод. «Що зараз відбувається з нашими міськими газонами? — прокоментувала ситуацію доцент кафедри зоології тварин ХНУ імені В. Каразіна Тетяна Атемасова. — Їх корінним чином змінюють. Тобто висаджують нову газонну траву і не дають їй розростися. Там не встигають відновлюватися комахи, яких їдять горобці». У результаті знайому всім пташину тепер можна побачити здебільшого у зоопарку. Правда, поки що не в клітках, а всередині вольєрів тварин та біля годівниць водоплавних птахів. Це єдине місце, де бідолахи можуть врятуватися від голодної смерті.
До групи ризику в Харкові потрапили також орлани, великi й карликові орли, підорлики і соколи. Їх безжально відстрілюють власники породистих голубів, аби вберегти свою власність від хижаків. Дилема тут фактично безальтернативна: декоративні птахи коштують на ринку дуже дорого, а червонокнижні дикі красені взагалі не мають комерційного попиту. Ворогами ж водоплавних птахів, що теж масово зникають на Харківщині, орнітологи називають любителів полювання. «Приблизно у травні у тростинових заростях почнуться пожежі, — каже Тетяна Атемасова. — Вогнища палять мисливці. Вони думають, що на місці сухостою виросте густа тростина, в якій гніздитимуться качки. Але гніздитися вже нікому, бо в тій ватрі дотла згорають усі гнізда разом iз відкладеними яйцями, а то й живими пташенятами». З цієї та інших причин у регіоні різко скоротилася чисельність не лише качок, а й гусей, сірих журавлів, гоголів та лелек.