Урок від козака Мамая

Учора у Мамаєвій Слободі відбувся один iз найкращих уроків народознавства, на яких мені вдалося побувати. Урок було присвячено репресованій у 1933 році літері «ґ». Директор Слободи козак Лемушківського куреня Костянтин Олійник — колоритний чоловік з оселедцем, кульчиком у лівому вусі та шаблею при боці — розповів учням київських шкіл про те, що українська мова існувала ще тисячу років тому. «Якщо ти знаєш українську, тобі буде легше зрозуміти і чеську, й болгарську, й польську мови, ніж якщо ти знаєш лише російську», — переконував він.

Кобзар і лірник Тарас Компаніченко на підтвердження слів свого товариша показав фотографії написів на стінах Софії Київської, які науковці датують XI століттям. «Тут маємо і кличний відмінок, і нередуковані голосні (як в імені Володимир), і такі специфічно українські слова, як «рілля», — розповів пан Тарас. «В українській мові є не лише м’яка «г», а й проривна «ґ». Ця літера допомагає забезпечувати милозвучність та багатство нашої мови», — переконаний кобзар. Ця літера зустрічається ще у барокових текстах. Так, у колядці «Нині, Адаме, возвеселися», яку школярі розучили та заспівали разом iз Тарасом Компаніченком та козаками зі Слободи, чулися слова з твердою «ґ».

Учитель української мови та літератури Тамара Хмаракуліна провела майстер–клас із написання «каверзної літери», причому школярі писали слова з «ґ» чорнилом і гусячим пером. «Це дуже складно, але так прикольно!» — ділилися враженнями діти.

Костянтин Олійник розповів про те, що перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка було видане фактично за кошти скарбу Війська Запорозького, адже дід мецената Симиренко отримав цю казну від скарбничого з наказом виділяти гроші на підтримку розвитку України.

Урок вражав своєю демократичною атмосферою і більше нагадував зібрання друзів. «Такими заходами, як сьогодні, ми пробуджуємо нашу генетичну пам’ять. І це пробудження може йти через пісню, через доручення до прадідівської культури, а найпростіше — через мову, в якій міститься енергетичний код нації», — посміхався у козацькі вуса пан Олійник.