Що воно таке, шиітаке?

06.02.2013
Що воно таке, шиітаке?

Лікарі шиітаке порівнюють із женьшенем. Фото з сайту divolife.com.ua.

Ці гриби у природі ростуть на мертвій деревині широколистяних порід дерев на Далекому Сході, у Китаї, Кореї, Японії й інших країнах Південно–Східної Азії. Шиітаке можна знайти на дубах, грабах, березах, кленах, звичайних і карликових каштанах та дереві «шиі» — зрозуміло, звідси й перша частина назви. Слово стає зрозумілим повністю, коли дізнаєшся, що у Японії «таке» — це не що інше як загальна назва грибів. У Китаї ці гриби називають «шианг–гу» або «хоанг–ме». «Капелюшок» шиітаке може бути у діаметрі від 5 до 20 см, його колір — від жовто–коричневого до темно–бурого, дозріваючи, гриби жовтіють.

Уже не один рік шиітаке вирощують поза природними зонами розповсюдження. Цей гриб є найпопулярнішим серед інших, штучно вирощених. На смак він — щось середнє між нашим білим грибом і печерицями. Лікарі шиітаке порівнюють із женьшенем, бо він містить елемент — полісахарид лентинан, який, збільшуючи продукування Т–лімфоцитів, зміцнює імунну систему людини. А ще цей гриб насичений вітаминами групи В i D (їх більше, ніж у печінці тріски). Це особливо важливо для вегетаріанців, яким завжди не вистачає вітаміну D. У шиітаке амінокислот більше, ніж у сої, квасолі, каштанах і кукурудзі, загалом їх 18.

Якщо є можливість регулярно їсти страви з японсько–корейськими грибами, це позитивно вплине на нервову систему і загальне самопочуття, додасть чоловічої сили, нормалізує тиск. Шиітаке покращує продукування інсуліну і знижує рівень цукру та холестерину у крові.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>