Спробуйте пельмені із соєвим соусом. Фото з сайту sadpanda.cn.
Одна з традиційних страв Китаю — пельмені. Пригощання ними означає не що інше, як демонстрацію поваги до всіх, хто зібрався за столом: чи то рідних, чи гостей. За китайськими звичаями, весь процес приготування і куштування пельменів наділений особливим змістом — щось на зразок нашої Святвечірньої куті. У селах люди зліплювали і зліплюють краї пельменів ніби косичками, що нагадують пшеничний колос — це символізує багатий урожай у новому році. Насамперед китайці залишають пельмені померлим предкам. Далі — божествам, наприклад покровителю–дозорцю домашнього вогнища.. Часто люди старшого віку, коли їдять пельмені, безупину приказують: «Цай до. Цай до». Це своєрідне припрошування до оселі «багатства».
У Піднебесній вважають: якщо всі члени родини разом готують пельмені, це принесе щастя і вся сім’я буде разом протягом усього року. Начиняють пельмені китайці пекінською капустою, креветками, м’ясом, рисовою локшиною, овочами. У начинку ховають хто монетки, хто цукор. Той, кому попаде пельмень «iз сюрпризом», вірить, що матиме багато щастя.
Отже, готуємо пельмені по–китайськи з пекінською капустою. В борошно (300—350 г) треба додати 3–4 перепелині яйця, сіль, трохи води — і замісити тісто. Накрити рушником. Капусту (400 г) відварити протягом кількох хвилин, охолодити, віджати. Посікти дуже дрібно ножем або змолоти на м’ясорубці. М’ясо (500 г свинини) змолоти чи дрібно посікти ножем, як це роблять китайці. Додати порубану чи потерту невелику цибулину і столову ложку соєвого соусу, за смаком посолити. Вимісити фарш до однорідності. Тісто розкачати в тонкий пласт, чаркою витискати маленькі кружечки, на середину яких класти фарш, і зліплювати пельмені. Варити їх слід невеликими порціями в підсоленому окропі на малому вогні (помішуючи, щоб не злиплися), поки не спливуть на поверхню. Вийняти шумівкою. Подавати гарячими iз соєвим чи імбирним соусом.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
