Він упевнено вижав штангу вагою тридцять сім iз половиною кілограмiв — і це вже було повторенням світового рекорду, встановленого 2007 року американцем Ракімом Ведінгтоном. У наступній спробі була подолана ще більша вага — сорок кілограмів. Фінальний підхід дав нечуваний досі результат — піднято штангу вагою 41 кілограм! Так восьмирічний Єгор Леоненко встановив новий рекорд світу в категорії «Підняття найбільшої ваги штанги у жимі лежачи у віці вісім років». Вага самого Єгора — тридцять дев’ять кілограмів.
Ця неординарна подія відбулася на обласних змаганнях з пауерліфтингу, що проходили в Інституті фізичної культури Сумського державного педагогічного університету ім. Макаренка. Як розповiла «УМ» прес–секретар закладу Алла Акіменко, Єгор — син старшого викладача Інституту фізкультури Андрія Леоненка; саме тато став його тренером. Із шести рокiв Єгор захопився таким спортом. Відтоді систематично, тричі на тиждень, тато й син працювали у спортзалi.
Результат Єгора зафіксували експерти Національного реєстру рекордів i подали цю iнформацію до Книги рекордів Гіннеcса. А поки йому вручили кубок «Найсильнішому хлопчику світу».
Чи не шкідливо в настільки юному віці піднімати вагу, більшу за власну? Це запитання ми адресували татові чемпіона. «Звичайно, для дитячого організму така вага є дуже великою, — каже Андрій Леоненко, — але, повірте, ми оптимально слідкуємо за здоров’ям сина. У нього дуже виважена програма тренувань. І «важкі» заняття відбуваються лише раз на два–три місяці. Його регулярно обстежують у фіздиспансері. У скайпі радимося про його здоров’я зі спортивними лікарями й України, i Росії, — вони дають нам свої рекомендації. Його навантаження контролюють заслужені тренери».
Виявляється, саме тато став першопричиною інтересу хлопчика до пауерліфтингу. Був час, коли його не мали з ким залишати вдома, і Андрій брав сина на власні тренування. Той спочатку просто сидів у кутку й малював. Потім почав катати гантелі. Батько вирішив купити йому власні — на півкілограма. Далі хлопчик схотів спробувати інші вправи...
Але спорт не витісняє з життя третьокласника сумської гімназії іншого захоплення — малювання. «Майже щотижня купую пачку паперу на 500 аркушів — змальовує! — розповідає Андрій Леоненко. — Дуже любить малювати. Але коли я запропонував йому піти навчатися до художньої школи — відмовився. Так що перевагу Єгор вiддав спорту».