Горщик, наповнений казкою

Давати поради, чим і як нагодувати дитину, — справа дуже невдячна. Бо одна дитина їсть майже все; інша їсть яйця лише в омлетi з помідором і курячим філе; третя — сьогодні бісквітом ласує і називає улюбленим суп iз перловкою, а завтра вже — смаки помінялися. Але у більшості дівчаток і хлопчиків гіперактивною рисою є цікавість. Тому — незалежно від звичних чи мінливих уподобань — дитячу увагу привертають страви, що мають незвичайну форму — скажімо, різних тварин чи казкових предметів. Часу для створення їстівної чудасії, повірте, треба не так уже й багато. До того ж до такої творчості з великим задоволенням часто долучаються самі дітлахи.

Карету подано...

Щодня «заселяти» стіл їстівними красенями–сніговичками чи кумедними мишенятами ніхто, напевно, не буде. Але зробити їх у вихідні чи на день народження дитини — це означає додати всім гарного настрою і нагодувати смачним. Для переважно дівчачої компанії найказковішою може стати «Карета Попелюшки». У класичному кулінарному варіанті це — поміщена на великій тарелі печеня у невеликому гарбузі, яку «везуть» мишки з сирної закуски. Отже, потрібен невеликий гарбуз (в іншу пору року його може замінити великий патісон). З нього треба акуратно зрізати верхівку і вичистити насіння. Начиняти «карету» можна по–різному, зважаючи на вподобання і вік компанії. Найуніверсальніше наповнення, здається, картопля з курятиною. У залежності від розміру гарбуза беріть окремо ледь підсмажені на сковорідці невеликі шматочки 3–6 бараболь та невеликими кубиками порізані 300–400 г курячого філе. Тільки покращать смак натерта морква і подрібнена цибуля. Втім, чи класти їх — вирішуйте самі, бо до певного віку в певної частини дітей ці овочі у печені викликають абсолютне несприйняття. Нейтральне присмачування — це сіль, трохи чорного меленого перцю і куркума. Остання взагалі ідеальна для печені, що готується у гарбузі. Бо її смак і запах нейтралізують гарбузовий аромат, а жовтий колір робить печеню апетитнішою. Склавши інгредієнти шарами у «карету Попелюшки», заповнивши її сумішшю кип’яченої води зi сметаною чи бульйоном приблизно до половини, накриваємо її зрізаною «кришкою» і ставимо у розігріту до 190–200 градусів духовку. Найліпше, щоб гарбуз не підгорів, саджати його в піч, обгорнувши фольгою, яку хвилин за 15–20 до закінчення приготування треба буде розкрити. Пектися страва буде не менше години, а якщо гарбуз величенький — то і півтори. Насамкінець гарбуз треба буде акуратно перемістити на тарель і приробити до нього з чоти­рьох сторін за допомогою зубочисток чи шпажок «колеса»: з кружечків нечищеного невеликого апельсина, до яких по центру ще треба прикріпити кружальця вареної моркви.

Далі, як пам’ятаєте, щоб казкова Попелюшка потрапила на бал, фея попросила її принести мишей. У нашій кулінарній композиції вони будуть білими, бо формувати їх будемо із сирної закуски. Ось два її варіанти, кому який більше до вподоби. Можна взяти по 100 г кисломолочного і плавленого сиру та 2 варенi яйця. Усе подрібнити–потерти, присолити, трохи приперчити, заправити майонезом чи сметаною і з допомогою ложки з ретельно вимішаної маси сформувати продовгуваті тільця «мишок» iз гострими носиками з одного кінця. Зі шматочків вареної моркви їстівним звіряткам можна зробити кругленькі вушка і довгі хвостики, оченятами і носом можуть бути майже мікроскопічні кубики маслин або шкірки солоного огірка. Інший варіант інгредієнтів для закуски: 150 г твердого сиру, варене яйце, почищена картоплина, зварена в мундирі, 2 столові ложки майонезу, трохи солі і чорного меленого перцю. На тарелі «мишок», зрозуміло, саджаємо поперед карети. Щоб композиція виглядала цілісною, з’єднуємо тваринок і карету смужками зеленої цибулі або петрушки.

«Мишенят» можна зробити героями й інших кулінарних сюжетів. Наприклад, у центр тарілки поставити кілька «торбинок бідняка» (тонкі млинці, як на налисники, наповнити підсмаженими печерицями з цибулею з підплавленим твердим сиром, зібрати, як торбинку, і зверху зав’язати «пір’їною» зеленої цибулі), а навколо розмістити закуску у вигляді симпатичних мишок.

У країні ліліпутів

У зимову пору на столі доречними будуть «сніговички» з варених яєць. Якщо ви зібралися облаштовувати «країну гулліверів», вам знадобляться варені перепелині яйця або зовсім невеликі курячі — по два на кожного їстівного персонажа. Ідеальний варіант — якщо одне з них буде трохи менше за інше. Якщо ж у вас яйця всі однакові, тоді зріжте з одного нижню частинку. Відріжте два кружечки великої вареної моркви, складіть один на інший і увіткніть в них по центру 3–4 спагетини — це будке основа сніговика. Далі нанизуйте на макаронні палички більше яйце, а згори — менше. Далі одягніть на сніговика «шапочку» — два менших кружечки вареної моркви. Зайві частини спагеті відламайте. Очі зробіть зі шматочків маслин, носик — як годиться зі свіжої (чи вареної) моркви. Довкола кожного сніговика на тарілочках можна зробити майонезне чи сметанне коло. Такий соус, зрозуміло, можна їсти, а ще, спочатку, він фіксуватиме фігурку, щоб вона часом не завалилася.

Доречними з настанням за східним календарем року змії будуть викладені у формі цього символу салати і закуски. «Замаскувати» змією можна, наприклад, пошаровий салат з порізаних–потертих варених картоплі, яйця, моркви і курятини, перемащених сметаною (з сіллю і меленим чорним перцем). Зверху викладений на тарілці зигзаг треба прикрасити тоненькими половинками маленьких кружечків солоного огірка чи кружальцями маслин. Їх можна чергувати (подовж), щоб зробити змію смугастою. Із моркви можна вирізати корону і язик; очі — традиційно шматочки маслини.

Желейні ріки, шоколадні береги

Звабливо і красиво виглядає на тарілці шишка з вершкового сиру з мигдалевими пластівцями. Щоб зробити цей десерт, треба 250 г вершкового сиру змішати з 2–3 чайними ложками кокосової стружки, 1–2 столовими ложками цукру та столовою ложкою сметани. Усе ретельно перемішати і сформувати 4 продовгуваті «шишки». Зверху викласти мигдалевими пластівцями чи цілими горішками ніби лусочки. Ялинкові голочки можна зробити просто паперові, а в сезон — покласти гілочку м’яти з посіченими листочками або гілочку розмарину.

Щоб змусити дітей їсти більше фруктів, наприклад, з ківі можна зробити шоколадне «морозиво» на паличці. Спершу чистимо фрукт від шкірки. Ріжемо його на товсті кружечки (не більше ніж на чотири частини). Потім готуємо шоколадну глазур (закип’ятити, помішуючи, суміш з молока (10 столових ложок), масла (50г), цукру і какао (по 3 столові ложки)) або просто на водяній бані розтоплюємо подрібнену шоколадку. Далі часточки ківі, з яких серветками максимально вимочуємо вологу, акуратно наштрикуємо на палички для морозива, обкачуємо у дрібних панірувальних сухарях і занурюємо їх у рідкий шоколад. Щоб «вдяганка» трималася рівномірно, ківі треба поставити у стійкі скляночки чи чашки і відправити у холодильник, щоб шоколад повністю захолов.

Незвичайно виглядає желе в апельсиновій шкірці. Половинки помаранча, якщо перед цим робили фреш, можна використати як посудину, яку наповнюєте улюбленими фруктами і заливаєте рідиною (розчиняєте концентрат згідно з інструкцією на упакуванні). Щоправда, для подачі вам знадобляться підставки (можна використати невисокі широкі склянки чи креманки). Але якщо компанія збирається велика, зробіть у половинках желе різних кольорів без фруктів. Коли воно повністю захолоне у холодильнику, перед подачею на стіл широким гострим ножем розріжте кожну половинку апельсинової шкірки на часточки і на тарілці викладіть їх, чергуючи кольори: скажімо, рожевий (малина), помаранчевий (апельсин) і зелений (ківі).

Смачного!