Трагедія у пустелі

У свiтi продовжують обговорювати криваве «визволення» заручників на газовидобувному підприємстві поблизу міста Ін Аменас в Алжирi. Якщо в першi днi терористичної акції, 16–17 сiчня, надходила дуже суперечлива інформація, то на сьогоднi вималювалася більш чітка хронологія подій. Ось як подає її Бі–Бі–Сі.

16 січня о п’ятій годині ранку за місцевим часом озброєні iсламiсти напали на два автобуси, які перевозили працівників на газове родовище. У стрілянині загинув британець і алжирець. Потому бойовики захоплюють житлове мiстечко газопереробного комплексу і беруть у заручники працівників заводу — алжирців та іноземців. 17 січня армія Алжиру нападає на бойовиків, які намагалися вивезти деяких заручників. Деяким бранцям пощастило втекти, інших нападники вбили. 18 січня армія Алжиру оточує комплекс i наступного дня починає останній штурм, адже з’явилися повiдомлення, що бойовики вбивають заручників. 20 січня Алжир повідомляє про загибель 32 бойовиків та щонайменше 23 заручників. При цьо­му міністр інформації країни Мухаммед Саїд заявляє, що число жертв терористичної акції може зрости. Дійсно, позавчора на території комплексу знайшли тіла ще 25 робiтникiв, що доводить: загальна кількiсть жертв серед заручників — 48.

МВС Алжиру позавчора повідомило, що внаслідок вiйськової операцiї були звільнені 685 заручників–алжирців та 107 зi 132 іноземців, які працювали на комплексі. З–поміж тих, чия доля досі залишається невідомою, є громадяни Британії, Норвегії та Японії. Також зниклими безвісти вважають двох малайзійцiв. Наразі офіційно підтверджена інформація про громадянство лише частини заручників, зокрема француза, американця, двох румунiв, трьох британців. Доля ще трьох британських громадян залишається невідомою. Швидше за все, вони загинули. Влада Колумбії повідомила про загибель свого громадянина, який мав дозвіл на проживання у Британії і працював на «Бритіш петролеум». Двоє алжирських свідків трагедії повідомили агенції «Франс пресс» про загибель дев’яти громадян Японії. Терористи розправилися з японцями на їхніх очах. 57–річному норвежцю Одвару Біркедалу вдалося втекти від терористів, але норвезька нафтогазова компанія «Статойл», яка також займається розробкою родовища у регiонi Тігентурин разом iз британським концерном «Бритіш Петролеум» та алжирською компанією «Сонатраш», повідомила, що п’ятьох норвежців надалі вважають зниклими безвісти.

Мухаммед Саїд також повідомив пресi, що бойовики — громадяни шести різних країн — арабських, африканських і неафриканських.

Прем’єр–міністр Великобританії Девід Камерон і президент США Барак Обама поклали всю відповідальність за смерть заручників на терористів. На прес–конференції у неділю Девід Камерон заявив, що напад бойовиків на газовий комплекс в Алжирі став «нагадуванням про терористичну загрозу у свiтi». Він пообіцяв, що Велика Британія використає своє головування у «великій вісімці» для того, щоб iз новою гостротою порушити питання про боротьбу з тероризмом на міжнародному рівні. Барак Обама фактично повторив слова Камерона: «Ця атака є ще одним нагадуванням про загрозу, яку становить «Аль–Каїда» та інші екстремістські угруповання в Північній Африці». У заяві бойовиків зазначалося, що захоплення ними газового заводу є помстою за втручання Франції у боротьбу з ісламістськими угрупованнями в сусідній Малі. Міністр оборони Франції Жан–Ів Ле Дріан назвав захоплення у заручники сотень людей «оголошенням війни».

Силам безпеки Алжиру вдалося схопити п’ятьох уцілілих бойовиків, але трьом іншим вдалося втекти. Учора на місці трагедії продовжували працювати експерти та медики. Влада країни заявила, що точні дані про загальні жертви з обох боків будуть оприлюднені пізніше, оскільки на території комплексу знайдено 15 спалених тіл, і їх ще потрібно ідентифікувати.

А ТИМ ЧАСОМ...

У Європі намагаються спрогнозувати: яким чином ситуація в Алжирі вплине на поставки газу до ЄС. Ця країна є третім найбільшим експортером пального для Європи після Росії та Норвегії. У світовому рейтингу з видобування газу Алжир посідає 9–те місце. У разі загострення конфліктів компанії, що працюють у цьому регіоні, зокрема французька «Тоталь», італійська Eni SpА та іспанська «Репсоль», можуть мати проблеми з видобутком. Вони поки що не коментують ситуацію. Газ з Алжиру надходить до Європи дном Середземного моря. Левова частка поставок припадає на Іспанію та Італію. Остання отримує з Алжиру третину всіх надходжень. При цьому в Італії вже повідомили про падіння постачання блакитного палива на 17 відсотків.

Водночас деякі аналітики вважають, що конфлікти не є небезпекою для поставок газу: адже обсяги поставок скорочуються поступово кілька останніх років через зниження видобутку та збільшення внутрішнього попиту.