До Праги по корону

15.07.2004
До Праги по корону

Ось такі на Чернігівщині красуні.

      Цей конкурс не зовсім звичайний. Хоча все в ньому, як у традиційному змаганні красунь. Гарні личка учасниць, параметри: 90-60-90. Зріс не нижче 170 см. Привітання-знайомство і дефіле в купальниках. Але він для тих, хто не чує або має вади слуху. Цьогорічна випускниця Чернігівської школи для дітей з вадами слуху Тетяна Приходько вважає, що їй просто пощастило з перемогою на всеукраїнському конкурсі. Але милуючись цією напрочуд вродливою і гармонійною дівчиною, у просте везіння не віриш. Таня загалом чує, але слабко. Треба дуже голосно говорити. Тому може розмовляти. Але повільно і з акцентом, мов іноземка.

      Спочатку Тетяна Приходько перемогла на обласному конкурсі у Чернігові. А три дні у Києві, де проходив всеукраїнський конкурс, стали для Тані щасливим сном і морем хвилювань. «Я не знаю, чому я стала кращою, — щиро зізнається Таня. — Тринадцять інших учасниць виглядали дуже гарними і талановитими. Мені просто пощастило. Я ніби потрапила у світ, про який давно мріяла. Одразу, правда, трохи злякалася. Адже у мене виявився 13-й номер. А конкурс відбувався ще й у п'ятницю».

      «Ці три дні, — продовжує художній керівник Чернігівського будинку культури УТОГ Світлана Грязна (вона, до речі, поставила чудову музично-танцювальну композицію за піснею «Чарівна скрипка», яка вразила журі конкурсу і відіграла не останню роль у перемозі Тані), — злилися в якийсь один блискучий потік. Не можна словами передати хвилювання дівчат. Репетиції, примірки, виходи. На звичайних конкурсах краси режисер може легко керувати конкурсантками: куди піти, як стати, як повернутися. А тут — люди, які не чують, яким потрібен перекладач, котрий трансформує звичайну мову на мову міміки й жестів. Тому репетиція іноді нагадувала величезний оркестр з десятками режисерів, в якому жести одночасно і умовні диригентські палички, та інструменти, завдяки яким «оркестранти» розуміють загальну мелодію».

      Таня говорить, що подіум став для неї цілим життям. Вона вже два роки займається у школі моделей, а восени збирається навчатися у Чернігівському училищі побутового обслуговування на спеціальності «Демонстрація одягу і зачісок». Але ще й заочно в Чернігівському інституті права, соціальних технологій і праці, де набирають спеціальну групу.

      Перемога у всеукраїнському конкурсі відкрила для юної чернігівчанки шлях до Праги на конкурс «Міс світу». За неї переживають усі чернігівці. І Україна. До речі, три українки вже перемогли у таких конкурсах. Минулого року красунею світу серед людей із вадами слуху стала дівчина з Херсона. Саме вона вручила Тані корону всеукраїнської міс.

      Перед поїздкою до столиці Чехії Тетяна Приходько попросила благословення у чернігівського владики Амбросія. І благословення вона отримала. Сам конкурс відбудеться у Празі 17—18 липня. Таня Приходько вже пакує валізи.
              Перемоги тобі, чернігівська красуне!

  • Голодомори й лихоліття «мами за законом»

    Іде другий десяток літ, як немає з нами дорогої для мене людини — Євдокименко Ірини Пилипівни, матері моєї дружини, а по-простому — тещі (або, як прийнято в англійців, mother-in-law, «мами за законом»). Народилася вона у 1910 році. >>

  • Ноги замість мотора

    30-річний черкащанин Олексій Ганшин ніколи не мав автомобіля і навіть не хоче його купувати. Бо в нього є веломобіль. Олексій не просто любить на ньому подорожувати, він власноруч будує ще й лежачі велосипеди. У планах народного умільця — власна велосипедна фірма на зразок тих, що працюють у Європі. >>

  • За ним сумує місто...

    Сьогодні — 9 днів, як пішов із життя Ігор Калашник, політик, громадський діяч Черкащини, доктор економічних наук, заслужений будівельник України, лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України», депутат Черкаської міської ради кількох скликань і багаторічний друг нашої газети. Йому було лише 55 років. Раптова і трагічна смерть шокувала всіх, хто знав Ігоря Миколайовича. >>

  • «Я давно вже став українським націоналістом»

    Ще жоден художник тему сучасної українсько-російської війни досі не втілював настільки масштабно, як 53-річний художник iз Дніпропетровська Сергій Чайка. Його нова картина вражає грандіозністю, насиченістю образів українських героїв, серед яких у центрі постає Надія Савченко. >>

  • Не в грошах щастя

    Звістка про те, що Василю Пилці з Кривого Рогу замовили портрет короля Кувейту, нещодавно була розповсюджена багатьма ЗМІ як неабияка сенсація. Особливої ж пікантності додавало те, що українському майстру гравюри на склі за таку роботу ніби мають заплатити гонорар у сумі річного бюджету України. >>

  • «Ми такі люди — співати вміємо, а балакати не дуже!»

    Більше 30 років поспіль українська народна пісня допомагає черкаській родині Карпенків на їхньому життєвому шляху. Саме пісню та музику Ніна Петрівна i Володимир Михайлович називають тим джерелом натхнення, яке підтримує, дає сили і дарує настрій. І тоді як добре на душі, і тоді як важко. >>