Як Співоче поле співало пiд Скрипку

Як Співоче поле співало пiд Скрипку

На двох сценах лунають литовські, молдавські, російські, шотландські, чеські, фінські і, звісно, українські народні пісні у виконанні найкращих етнічних гуртів. Діти у вишиваному одязі граються на «Майданчику» з іграшками часів ще наших прапрабабусь — ляльками з пап'є-маше та тканини, пищиками, стрічками. В «Майстерні танців» проходять майстер-класи литовських та українських танців. На «Алеї майстрів» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» і «Кальварія» задешево продають свої книжки — Іван Малкович та Петро Мацкевич поряд із майстрами народних ремесел розхвалюють свій друкований товар. Під деревами стоять ткацькі верстати, на яких моторні дівчатка років п'ятнадцяти тчуть полотно, на очах у глядачів кроять його і шиють сорочки... Народні артисти Ніна Матвієнко й Тарас Компаниченко на «Кобзарській сцені» вітають лірників. То тут, то там можна побачити Дідуха, Русалку чи Водяника, які чіпляються до людей і хапають їх за ноги... Таким на два дні стало Співоче поле в Києві під час етнічного фестивалю «Країна мрій». Свято тривало цілих два дні з ранку до ночі і наділило всіх таким позитивним емоційним зарядом, якого вистачить ще на довгий час. На фестивалі, який придумав співак Олег Скрипка, головна ідея була зібрати багато невідомих в Україні, але популярних за кордоном етнічних гуртів. Цим можна пояснити відсутність, наприклад, «Івана Купала» та «Піснярів», які, хоч і етнічні, вже набили всім оскомину і в себе дома, і в нас. Замість них були чеські Cankisou, фінські Spontaani Vire, молдавські «Здоб ши Здуб», білоруський «Палац» та інші.

Навздогін за щастям, яке, можливо, було поруч

Навздогін за щастям, яке, можливо, було поруч

У той час, як артисти та режисери насолоджуються перевагами «мертвого сезону» — відпочивають, відсипаються, а вечорами замість іти до театру прогулюються містом — театральна компанія «Бенюк і Хостікоєв» готує нову виставу. «Літо» й «відпочинок», вважають відомі актори, — це зовсім не слова-синоніми, тим більше що задумів — предостатньо, а дефіцитом бажання зробити класну виставу митцi такого рівня страждати не можуть у принципі. Отже, другою після «Синьйора з вищого світу» виставою театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» буде драма «Про мишей і людей». Цього разу разом із Богданом Бенюком і Анатолієм Хостікоєвим на кін вийдуть Наталя Сумська, Володимир Нечипоренко, Євген Паперний, Олег Драч, Георгій Хостікоєв, Володимир Кузнєцов, Сергій Бойко, Юрій Крикунов, Тарас Постніков. Режисер-постановник проекту — художній керівник Театру на Подолі Віталій Малахов. Прем'єра — 24—27 серпня, репетиції — у розпалі, але продюсер проекту, Мирослав Гринишин, знайшов час для того, аби завітати до нашої редакції і розповісти про виставу, яка вже зараз «вимальовується» у досить привабливий суб'єкт сучасного театрального процесу.

Всі статті рубрики