Антитютюновий закон № 3778, який у вересні набув чинності та, нагадаємо, заборонив рекламу сигарет, зібрав уже шосте засідання прес–клубу, яке відбулося в Національній спілці журналістів України. Головна ідея закону, без сумніву, хороша й полягає в тому, аби збільшився відсоток здорового населення: курці зі стажем відмовилися б від зайвої пачки цигарок, а потенційні споживачі обрали б здоровий спосіб життя. Але справжньою проблемою такі законодавчі нововведення стали для приватних підприємців: попри безперечну користь документа, деякі його пункти та підпункти потребують доопрацювання.
Представників Української асоціації споживачів і Українського союзу промисловців та підприємців непокоїть виконання цього закону на практиці. Як вони наголошують, негативний досвід впровадження цього закону вже є — в деяких містах перевіряльники вимагали взагалі сховати пачки сигарет із вітрин або розмістити їх боком, в інших — залишити не більше однієї від кожного бренда чи зняти цінники, якщо вони накладалися на текст медичного попередження. Але якщо пачки цигарок на вітрині розміщувати боком, то застережливі написи Міністерства охорони здоров’я про наслідки куріння взагалі втрачають свою актуальність і стають непомітними.
Розгубленість підприємців викликає розмиття понять «реклама» та «інформація». Перший пункт статті 15: «Право споживача на інформацію про продукцію» Закону України «Про захист прав споживачів» вимагає від продавця надавати інформацію про продукцію. Новий закон надає право на плакат–вивіску біля кіоску та біля кожної каси в торговельних комплексах, при цьому плакат повинен мати розміри не більше ніж 40х30 сантиметрів і містити текстову інформацію про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них. Але це суперечить вищезгаданій статті 15 «Про захист прав споживачів», де йдеться: «Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару. Інформація про продукцію не вважається рекламою». Питання виникає і щодо підсвітки вітрин із сигаретами. Бо й й самі перевіряльники однозначної позиції з приводу того, чи вважати підсвітку рекламою, не мають.
Та найбільш неконтрольованою сферою дотримання антитютюнового закону є всесвітня мережа. Хоча закон забороняє рекламу сигарет «у мережі iнтернет, крім веб–сайтів, призначених для повнолітніх осіб, обов’язковою умовою доступу до яких є попередня ідентифікація віку користувачів», проте врегулювати і поставити на контроль ситуації відхилення від рамок закону є фактично неможливо. Адже п’ятнадцятирічному підлітку ніщо не заважає ідентифікуватися двадцятирічним...
Підприємці наголошують — вони не проти виконувати закон. Але їм потрібні чіткі правила гри. Адже нікому не цікаво платити штраф, якщо якийсь пункт закону конкретний магазин і конкретний перевіряльник трактують по–різному.
Вікторія ТКАЧЕНКО