Хабарництво настільки обплело–облутало наше сьогодення, що нині ні з’явитися на світ, ні померти людина не може без «внеску подяки». Хтось із нас покірно платить скрізь і за все, виправдовуючи лікарів–вихователів–вчителів тим, що старцями представників цих шанованих професій зробили мізерні зарплати. Хтось обурюється, мовляв, мало платять — шукай інше місце роботи, але... все одно «дає», бо хоче нормального ставлення. Особливо, якщо йдеться про дітей — тут торг не доречний.
Автори проекту «Я дала хабар за свою дитину» із громадської організації «Європейський вибір» підрахували, наскільки дорого батькам сьогодні обходиться ростити малюка. Йдеться, звісно, про неофіційні суми поборів. Задля цього з квітня 2012 року на сайті www.vsirivni.com.ua почали збирати анонімні повідомлення про те, кому, за що і яку суму платили батьки в лікарнях, садочках чи школах. Написати зважилися більше тисячі відвідувачів сайту з різних регіонів України. Загальна сума «добровільних внесків», які вони давали за своїх дітей в різних закладах, становить 1,5 мільйона гривень. Найбільше коштів, як показав аналіз цієї інформації, осідало в кишенях медиків.
«П’ять років тому я народила дитину, «подякувавши» лікарю сумою в 300 доларів, — каже киянка Марія. — Через місяць мені знову народжувати, поцікавилася «цінами» в столичних пологових будинках, і боюся, аби вдалося в тисячу вкластися. Це за умов, що пологи пройдуть без ускладнень. Заплатити треба лікарю, бригаді та чималий офіційний внесок в касу лікарні. Завдяки останньому, сподіваюся, не гадатиму, де купити лампочки, папір для заклеювання вікон та інші «необхідні» для породіллі дрібниці, які загадали придбати минулого разу».
Автори проекту наголошують, що лише кожна десята дитина в Україні народжується без хабаря. При чому чим складніші пологи, тим вищі суми «подяки». Найдешевше в столичних лікарнях батькам обходяться довідки про стан здоров’я — від 50 до 200 гривень, найдорожче — операції, тут суми вже обраховуються тисячами гривень і доларів.
Найдорожче діти обходяться батькам у Києві та в Криму. Як зазначають автори проекту, суми за влаштування там дітей у садочки і школи — приблизно однакові. За словами куратора проекту «Я дала хабар за свою дитину» Кирила Животовського, в Севастополі за «піти в дитсадок» батьки викладають від 200 доларів до трьох тисяч гривен, практично, як у столиці. «Найменше випадків корупції зафіксовано в західних регіонах України, — каже Богдан Якимюк, голова правління громадської організації «Антикорупційна рада України», яка є партнером проекту. — Найдешевші садочки на Донеччині — отримати місце для дитини в дошкільному закладі там коштує всього 300 гривень».
«Коли я влаштовувала два роки тому доньку до одного зі столичних садочків, то загадали купити на вибір холодильник, пральну машину або бойлер, — згадує киянка Ірина. — Придбали бойлер — він із цього списку виявився найдешевшим. Потім разом з іншими батьками робили ремонт у групі, купували столи та стільці, посуд, тюль, подушки і ще тисячі дрібниць починаючи від мила і закінчуючи туалетним папером. Що за цей час купила держава в державний садочок? Нічого. Якби не батьківські внески, то дітям не було б де спати, їсти, навчатися і навіть нічим було б гратися».
Узагальнення інформації, отриманої в ході проекту, показало різноманітні схеми та способи поширення хабарів за дітей в Україні, а також назвало суми, які обертаються при цьому. Дають всім і скрізь, у будь–якій валюті (гривнях, доларах, євро), а також будь–якою «натурою» — ремонтами, купівлею, меблів, офісної техніки, цінних подарунків і навіть харчів.
Найбільший хабар, за даними проекту, становить 8 тисяч гривень за влаштування дитини до першого класу київського ліцею. Найменший — 50 гривень, стільки батьки щомісяця платять «за людське ставлення до своєї дитини» в одному з дитячих садків Києва. «Загалом щодня за своїх дітей українці дають хабарі на суму від трьох до 10 мільйонів гривень тільки в лікарнях, школах, дитячих садках», — наголошує Богдан Якимюк. «Корупція була й лишається одним із найпоширеніших видів економічного насильства над батьками в Україні», — констатує його колега Кирило Животовський. Але більшість мам і тат при цьому не поспішають звертатися у відповідні органи: не вірять, що їм там допоможуть. А необхідність «давати» настільки в’їлася в ментальність українців, що це навіть не вважають хабарем. «Коли я проводив тренінги з протидії корупції на Західні й Україні, люди мені казали: «У нас хабарів немає, в нас є подяки», — згадує Олег Животовський. — Але ж згодом ті «подяки» виростають до рівня «колядування» судді Зварича!». Тому антикорупціонери продовжують і далі збирати дані про випадки корупції на своєму сайті, аби потім передати до відповідних підрозділів міліції, прокуратури та СБУ.
* * *
Уже дописуючи ці рядки, зателефонувала своїй родичці, яка кілька місяців тому народила дитину, а до того працювала вихователькою в дитячому садочку. Цікавлюся, яку ж зарплату вона отримувала до декрету. «1200 гривень. Оце в таку суму держава оцінила п’ять років університету і мою вищу освіту, а також неабияку відповідальність — у групі ж було більше двадцяти дітей». На такі гроші в Києві не те що жити — виживати складно! То чи розірвемо ми це порочне коло хабарництва, якщо держава продовжує принижувати бюджетників такими зарплатами?
«Місто має бути комфортним для різних категорій населення. А дискримінація за ознакою інвалідності просто неприпустима, — заявила координатор акції, регіональний представник Національної асамблеї інвалідів Ірина Твердохліб. >>
Місяць тому п’яний депутат Генічеської райради Андрій Бульбах збив 22-річну велосипедистку, заховав іще живу дівчину в лісопосадці та швидко зник iз місця злочину. Про цей жахливий випадок «Україна молода» писала у №116 за 4—5 вересня ц. р. >>
На зупинках, у громадському транспорті тільки й розмов, що про дармовий цукор. Підсолодити життя полтавців перед виборами вирішила політична партія «Совість України», очолювана міським головою Полтави Олександром Мамаєм. В офіс партії запрошують пенсіонерів, котрі, як відомо, є найдисциплінованішими виборцями, та видають по вiсiм кілограмів цукру. >>
Одеську область, як і більшість регіонів України, упродовж останніх років шокували масштабні зловживання прибічників Віктора Януковича. Державні гроші попросту крали, — і робили це державні службовці, які мали би стояти на сторожі народних грошей. >>
Ще одним шоком для громадськості стало нещодавне призначення у Міністерство доходів і зборів, реформоване нині у Державну фіскальну службу. Посаду начальника головного оперативного управління тут зайняв Ігор Яговдик. Той самий екс-очільник Сумської області, який очолив область в останні місяці перед падінням режиму і був призначений заради «укріплення» влади «донецьких» перед останнім і вирішальним боєм з «бандерівцями». >>
Думка жінок на форумі forumok.kiev.ua Коли їхати одеським автобаном, то на 206–му кілометрі, відразу за поворотом із траси, на зеленому пагорбі з’являється красива околиця історичної Умані з уславленою Софіївкою і не менш славетним навчальним закладом — Головним училищем садівництва, заснованим ще 1844 року, як стверджують фахівці, за класичними зразками науково–освітніх осередків Західної Європи. >>
