Антитютюновий закон № 3778, який у вересні набув чинності та, нагадаємо, заборонив рекламу сигарет, зібрав уже шосте засідання прес–клубу, яке відбулося в Національній спілці журналістів України. Головна ідея закону, без сумніву, хороша й полягає в тому, аби збільшився відсоток здорового населення: курці зі стажем відмовилися б від зайвої пачки цигарок, а потенційні споживачі обрали б здоровий спосіб життя. Але справжньою проблемою такі законодавчі нововведення стали для приватних підприємців: попри безперечну користь документа, деякі його пункти та підпункти потребують доопрацювання.

Хабарництво настільки обплело–облутало наше сьогодення, що нині ні з’явитися на світ, ні померти людина не може без «внеску подяки». Хтось із нас покірно платить скрізь і за все, виправдовуючи лікарів–вихователів–вчителів тим, що старцями представників цих шанованих професій зробили мізерні зарплати. Хтось обурюється, мовляв, мало платять — шукай інше місце роботи, але... все одно «дає», бо хоче нормального ставлення. Особливо, якщо йдеться про дітей — тут торг не доречний.