Середнє Побужжя, де продовжує жити українське слово: література «забутої» землі
Про середнє Побужжя (південне й північне Підляшшя, а також Берестейщина), яке зараз належить двом державам — Польщі й Білорусі, пересічний українець мало знає. >>
Видавництво «Світ» презентувало двотомне зібрання класика польської та світової літератури Юліуша Словацького (1809—1849), приурочене до 200–рiччя ювілею поета.
Востаннє двотомник творів літератора побачив світ ще 1959 року. Однак він, на відміну від сучасного видання, не демонстрував таку множинність тем і широкий спектр жанрів, у яких працював Словацький: ліричні твори, балади, політичні інвективи, поеми і драматичні твори.
Зі слів упорядника видання Романа Лубківського, старі переклади були дещо незугарні. Зважаючи на це, у новому виданні третина ліричних творів зазвучали по–новому. Серед тих, хто доторкнувся до творчості Юліуша Словацького, аби передати його думки українською мовою, можна назвати Івана Драча, Дмитра Павличка, Романа Лубківського, Ростислава Радишевського.
Науковість виданню забезпечили статті та маловідомі розвідки творчості класика, здійснені українськими дослідниками та критиками, починаючи від Івана Франка й закінчуючи Ростиславом Радишевським.
Виданню додали й мемуарної ноти, умістивши листи поета до матері — Саломеї Словацької–Бекю, що знайомлять читача і з юнацьким, і зі зрілим світоглядами Словацького. «Це приклад того, як в епістолярному жанрі поет розкривається ширше, ніж в оригінальній творчості. Тут говорить син, об’єкт любові якого — Україна. Узагалі у творчості Юліуша Словацького мене приваблює багато загадкового: є щось ніби конкретно окреслене, але заразом віртуальне. До видання я добирав його твори з українським орнаментом. Щасливий, що мав можливість перекласти його «Срібний сон Соломеї», — поділився з «УМ» Роман Лубківський.
Прикрашають обкладинки видань портрети Юліуша Словацького, що належать пензлю знаного українського художника Івана Труша.
Паперову версію «Снігової Королеви», опубліковану українським видавництвом «А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА», читають діти в 19 країнах світу. Під час презентації директор видавництва «А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА» Іван Малкович розповів про те, як малювалася «Снігова Королева»: «Намалював книжку один із найфілігранніших ілюстраторів світу українець Владислав Єрко. Найдрібніші деталі малювалися ним три роки за допомогою найтонших пензлів під великою лупою», — цитує видавця regionews.ua. За його словами, електронна книга зачаровує з першої сторінки своїми спецефектами: можна, наприклад, зазирнути в очі Снігової Королеви або розкуйовдити волосся Кая. Якщо ж легенько зверху постукати по iPad чи подути — піде сніг.
Про середнє Побужжя (південне й північне Підляшшя, а також Берестейщина), яке зараз належить двом державам — Польщі й Білорусі, пересічний українець мало знає. >>
Яблучний шедевр створила команда школярів 11 класу Новопетрівський ліцей Великомихайлівської селищної ради Одеської області , члени Молодіжної ініціативи "Руки молоді" разом із класним керівником Лілією Березовською. >>
Наказ щодо чотирьох пам'яток у місті Кам'янка Черкаської області, що не підлягають занесенню до реєстру об'єктів культурної спадщини, видало Міністерство культури та стратегічних комунікацій. >>
У Черкасах відкрили центр гончарства для ветеранів війни, родин загиблих, безвісти зниклих, колишніх полонених, а ще для літніх людей, осіб з інвалідністю. >>
Київське видавництво «Ніка-Центр» далі наполегливо ознайомлює нас зі зразками сучасного єгипетського письменства: вийшли третя й четверта книжки серії «Арабські історії». >>
У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» відтепер зберігатиметься графіті анонімного британського художника Бенксі, де зображена жінка з вогнегасником в бігуді на стільці перед спаленим вікном. >>