Син хорунжої Українських січових стрільців та Української галицької армії Олени Степанів та генералхорунжого армії УНР Романа Дашкевича помер 25 лютого 2010 року. Меморіальну дошку сьогодні встановили на фасаді будинку по вулиці Винниченка, 24. Це будинок Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства НАН України, де протягом останніх 20 років життя працював історик.
Ярослав Дашкевич народився 13 грудня 1926 у Львові. Навчався на філологічному факультеті ЛНУ ім. Івана Франка. Працював у бібліотеці ім. Стефаника, аж поки в 1949 році його не заарештувало МГБ, звинувативши в «українському буржуазному націоналізмі». Засуджений до десяти років ув’язнення, Ярослав Дашкевич відбував покарання у Песчаглазі, Карагандинському концтаборі. Вийшов на волю у червні 1956 року.
До 1966 року працював в Інституті суспільних наук АН УРСР. У травні 1994 року Дашкевичу було присвоєно науковий ступінь доктора історичних наук, із 1996 року вiн — професор кафедри давньої історії України. Ярослав Дашкевич — автор більше двох тисяч праць з археографії та джерелознавства історії України, спеціальних історичних дисциплін, історії вірменських колоній в Україні. Удостоєний кількох державних нагород України та Вірменії.