У кімнаті дев'ятнадцятирічної Ганни Харченко з Черкас чимало картин, на яких зображено коней. І на письмовому столі стоїть фото, на якому щаслива й усміхнена Аня — верхи на симпатичному конику. Для дівчини, яка активно займалася кінним спортом, ці тварини — найулюбленіші у світі. «Їх не любити неможливо», — каже вона.

Документальний фільм «Маленький принц» — про життя дітей, що перебувають разом зі своїми батьками в дитячому відділенні Інституту онкології Академії медичних наук України та в пансіонаті при лікарні, не залишила байдужими його нечисленних глядачів, більшість яких були журналістами. Діти, які страждають від такої страшної хвороби, іноді не можуть повернутися додому через те, що в багатьох iз них домівки продані з метою оплати дорогого лікування. Та найстрашніше те, що у такому ніжному віці вони в більшості своїй усвідомлюють власну приреченість.

Із цим цвяхом, який він за допомогою молотка загнав у череп, щоб заподіяти собі смерть, Володимир Ч. з села Максим Козелецького району жив майже півмісяця, перш ніж потрапив до рук лікарів. У нейрохірургічному відділенні Чернігівської обласної лікарні за його життя боролися більше трьох тижнів.