Сльози «Маленького принца»

      Документальний фільм «Маленький принц» — про життя дітей, що перебувають разом зі своїми батьками в дитячому відділенні Інституту онкології Академії медичних наук України та в пансіонаті при лікарні, не залишила байдужими його нечисленних глядачів, більшість яких були журналістами. Діти, які страждають від такої страшної хвороби, іноді не можуть повернутися додому через те, що в багатьох iз них домівки продані з метою оплати дорогого лікування. Та найстрашніше те, що у такому ніжному віці вони в більшості своїй усвідомлюють власну приреченість.

      Фільм безжально показує й життя тих онкохворих дитячого відділення, які через брак коштів не змогли отримати належного лікування. Майже всі ці історії закінчуються однаково... Так Сергійко, який залишає стіни лікарні, додому їде в машині «швидкої», оскільки самостійно пересуватись уже не може. Плівка безсторонньо зафіксувала, як хлопчина прощається з друзями по лікарні, і зовні здається досить веселим та бадьорим. А в душі він усвідомлює — їде додому помирати...

      Ті, хто мав нагоду переглянути імпровізоване кіно, побачили невимовне страждання в оченятах малюків. Та хоча маленькі пацієнти Інституту онкології плачуть на руках батьків, потерпаючи від болю, вони не втрачають суто дитячого інтересу до життя. Їм хочеться бути такими, як інші діти, хочеться забути відчуття болю та приреченості. Батьки намагаються будь-що створити атмосферу тепла та радості для дітей. Вони ні на мить не перестають сподіватися на допомогу чи то держави, чи то спонсорів, адже самотужки їм не вилікувати дітей.

      За словами керівника науково-дослідного відділення дитячої онкології Інституту онкології АМН України, головного дитячого онколога МЗС України Григорія Климнюка, нині в Україні кількість хворих на рак дітей віком від народження до 15 років становить близько п'яти тисяч осіб. Видужує близько 70 відсотків пацієнтів із раковими захворюваннями крові і органів кровотворення та до 50 відсотків хворих на солідні новоутворення. А могли б, за словами Григорія Климнюка, рятувати принаймні на двадцять відсотків більше хворих з цієї останньої групи — за умов належного фінансування та організації роботи лікарні.

      Уже сьогодні для лікування дітей хворих на рак держава виділяє близько 20 мільйонів гривень щорічно. Однак, за підрахунками науково-дослідного відділення дитячої онкології, щоб покрити реальні фінансові потреби для лікування дітей та для істотного покращення результатів лікування в цілому потрібно у три з половиною-чотири рази більше — 70—80 мільйонів гривень.

      З метою пошуку спонсорів для підтримки відділення дитячої онкології та сприяння соціальній реабілітації дітей з онкологічними захворюваннями, представники Міжнародного благодійного фонду «Набат», який став ініціатором створення фільму, найближчим часом планують поїздку із документальною стрічкою «Маленький принц» до Італії.

      Якщо ж люди, які хочуть допомогти пацієнтам дитячого відділення Інституту онкології АМН України, є серед читачів «УМ», вони можуть перерахувати кошти за наступними реквізитами:  Міжнародний благодійний фонд «Набат», код ЗКПО 21680698, поточний рахунок у валюті — 26002300355270, поточний рахунок у гривнях — 26004300355201 в Оболонській філії АКБ «Київ»  МФО 320606. Призначення платежу: Благодійна допомога для відділення дитячої онкології.

Наталя ШУМАК.