Цензурований тріумф

Минулої п’ятниці біля столичного Палацу «Україна» по червоній доріжці на дванадцяту церемонію нагородження премією «Телетріумф» поспішали телезірки. Частина виходила з власних авто, iнші метрів за 250 від центрального входу «України» сідали у білі лімузини, щоб ефектно вийти перед фото– і відеокамерами. Вітчизняні телезірки, які не вперше на церемонії нагородження, були дещо спантеличеними небаченою в минулі роки щільною стіною шанувальників навпроти змонтованої по один бік червоної доріжки стіни з написами «Телетріумф». Виявилося, організатори, щоб забезпечити красиву «картинку», заохотили чисельну групу телешанувальників, заплативши кожному по 70 гривень за участь у масовці.

На «Телетріумф–2012» подали 364 заявки: було 318 претендентів на нагороди серед номінацій телепроектів загальнонаціональних мовників, 46 — від регіональних. Загалом визначали найкращих аж у 49 номінаціях.

Цього разу конкурсні роботи оцінювали три категорії членів журі: 112 експертів, запрошених до складу «Української телевізійної академії» та 7 членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення; регіональні конкурсні роботи оцінювали 37 членів регіонального пулу журі.

Найбільше статуеток — 21 — зібрали проекти, що були в ефірі «Інтеру»: 9 — продукти виробництва «Студії Квартал–95», ще 7 — телекіно і проекти Film.ua, Star Media та російського Продюсерського центру Сергія Жигунова. Власне, інтерівських відзнак — 5, стільки, скільки і в каналів «1+1», СТБ, «України», в ICTV — 2, по одній — у «Нового каналу», Першого Національного та «5–го каналу». Найкращими, зокрема, стали: інформаційною програмою — «Подробиці» («Інтер»), ведучою інформаційної програми — Олена Фроляк (ICTV), інформаційно–аналітичним тижневиком — «ТСН.Тиждень» («1+1»), ведучою інформаційно–аналітичного тижневика — Алла Мазур («1+1»), суспільно–соціальним ток–шоу — «Говорить Україна» (ТРК «Україна»), політичним ток–шоу — «Свобода слова» (ICTV).

«Перелік лауреатів «Телетріумфу» цілком віддзеркалює той глухий кут, у який зайшло українське телебачення, — констатує телеексперт Отар Довженко. — Є люди, які працюють за стандартами  й намагаються робити якісні речі, наприклад, репортер Ольга Кашпор з «1+1», «Свобода слова» на ICTV, Сергій Дорофєєв із «5–го каналу». Але їхню перемогу знецінює те, що поруч із ними нагороджують журналістів, ведучих і проекти, які відзначились продажністю, сервільністю, безхребетністю. Це така сама сумнівна честь, як бути Героєм України після того, як цього звання удостоєні Литвин і Ландік. Якщо найкращими новинами країни визнають «Подробностi» на «Інтері», це вже свого роду діагноз — свідчення того, що пристойних теленовин в Україні немає взагалі. Що ж до розважального контенту та номінацій, які стосуються продакшну — на зразок найкращого оператора чи телевізійного дизайну, — в мене є великі сумніви щодо компетентності експертів. Їхній вибір продиктований, схоже, симпатією до брендів телеканалів чи телегруп, а не фаховою оцінкою якості конкретних продуктів. Крiм того, на мою думку, для розважального продакшну та телекіно потрібна окрема професійна премія, яку присуджуватимуть незаангажовані фахівці».

Прикметно, що у трансляцію церемонії на каналі «Україна» «не змогли вмістити» слова ведучого «Свободи слова» Андрія Куликова, якому, як і іншим, вручали статуетки люди, одягнені у монокольорові костюми: «Тут, на сцені, є люди, пофарбовані в синє, червоне і зелене. Кудись зник помаранчевий колір, немає малинового. Для нас усіх це має бути пересторогою, ми не повинні допускати, щоб у нас зникали кольори. Ми не повинні допустити, щоби з нашого телебачення зникали мови, ми не повинні допустити, щоби з нашої спільноти зникали колеги. У нашій програмі працюють люди різних кольорів, я маю на увазі, люди різних політичних переконань, і, може, тому вона виходить такою, як вона є».