«Триматися тої віри, за яку я вмираю»

26 листопада лучани взяли участь у ході, організованій на честь відомого захисника православ’я, поета–сатирика, луцького братчика Данила Братковського. Саме цього дня у далекому 1702 році його було публічно страчено в Луцьку на площі Ринок за участь у селянському повстанні під керівництвом Семена Палія та діяльність, спрямовану на захист православної віри. Учасники ходи вперше пройшли тією дорогою, якою йшов видатний лучанин на свою Голгофу...

Ще зовсім недавно мало хто знав про Данила Братковського та його заслуги перед українським народом. Повернення цього імені з небуття відбулося завдяки невтомній праці невеликої групи волинян, які на зорі незалежності у 1990 році об’єдналися й проголосили створення Волинського братства Святого апостола Андрія Первозваного. Воно й стало правонаступником Луцького Хрестовоздвиженського братства, активним діячем якого був Братковський. Зорганізоване у 1617–му, коли Правобережна Україна була під владою Польщі, Хрестовоздвиженське братство стало потужним культурно–релігійним українським осередком. Аби протистояти ополяченню, свідомі українці об’єднувалися в подібні братства. Данило Братковський був шляхтичем, високоосвіченою людиною того часу, поетом і бунтарем проти несправедливості. Шукав підтримки у Івана Мазепи, аби організувати повстання на Правобережжі, але не знайшов. Союзником поета–бунтаря став полковник Семен Палій. Братковському належить авторство маніфесту повстанців, iз текстом якого його й затримали в Луцьку. Ні тюремні мури, ні тортури не зламали духу великого українця, який у своєму передсмертному заповіті написав дітям «триматися тої віри, за яку вмираю». 26 листопада 1702 Данила Братковського було страчено. Похований він у крипті Хрестовоздвиженської церкви, як і заповідав. Тут же поховано чимало інших луцьких братчиків.

Новітні луцькі братчики на чолі з відомим журналістом і громадським діячем Андрієм Бондарчуком організували друк повного факсимільного видання творів Братковського під назвою «Світ, по частинах розглянутий». За його сценарієм кінематографісти народної кіностудії «Волинь» зняли фільм «Волинська Голгофа Братковського», який перемiг на багатьох фестивалях. Луцькі активісти домоглися також повернення в 1990–х роках українській церкві Хрестовоздвиженського храму, в якому в роки радянської влади був планетарій. А нещодавно Андрій Бондарчук здійснив ще одну свою велику мрію — 27 вересня 2011 у приміщенні монастиря почав діяти Музей історії Луцького Хрестовоздвиженського братства. У його відкриття автор вклав чимало власних коштів, бо місцева влада не виявляла великої зацікавленості його ідеєю. Зате тепер лучани та гості міста мають ще один цікавий музейний об’єкт.

Розчищено також від сміття й крипту храму, де поховані видатні братчики. Їхні останки перепоховані тут же, у братському некрополі, де й відслужили панахиду з нагоди 310–ї річниці від дня страти Данила Братковського.