Суддя Родіон Кіреєв засудив Ганну Сінькову (Лисицю) за смаження яєчні на Вічному вогні до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки. «Тобто якщо вона не нахуліганить упродовж цих двох років, буде абсолютно вільна», — каже «УМ» журналістка Олена Білозерська, яка від початку відстежувала цю справу.
Інша підсудна, Ганна Донець, яка в повній мірі визнала свою «провину» й активно співпрацювала зі слідством, звільнена від кримінальної відповідальності й передана на поруки трудового колективу. В коментарі журналістам прокурор повідомив, що збирається подавати апеляцію на рішення суду і вимагати для Ганни Сінькової більш суворого покарання. Нагадаємо, прокуратура вимагала для «яєчної терористки» три роки позбавлення волі без випробувального терміну.
Водночас Ганна Сінькова теж має намір подавати апеляцію. Зокрема, вона незгодна з тим, що їй присудили сплатити 3,6 тисячі гривень за проведені експертизи, внаслідок яких було геть зіпсовано її ноутбук. «Це просто непотребство якесь, — обурюється дівчина у розмові з «УМ». — Під час експертизи зламали мій ноутбук вартістю 6 тисяч гривень. А тепер я ще маю за це заплатити? Причому експертиза до смішного проста: вони перевірили, на які я заходила сторінки в інтернеті, і з’ясували, що я відвідувала YouTube. Для будь–якої адекватної людини ця справа займе одну хвилину. Їм же знадобилася купа часу».
Крім того, дівчина має намір оскаржити три роки засудження і, звичайно, не хоче пробачати правоохоронцям своє перебування у слідчому ізоляторі. «Я три місяці сиділа по суті ні за що. До того ж таким чином я зможу хоч якось дошкулити цій владі, не ризикуючи, що ці дії розцінять як хуліганство», — пообіцяла Ганна Сінькова.
Водночас, як переконалася редакція інформагентства «Поряд з вами», ніякої могили на місці Вічного вогню немає, тому звинувачення «наруга над могилою», за яку судили Сінькову, є беззмістовним. «Ми звернулися до Державного архіву міста Києва з проханням надати копії документів щодо будівництва Парку слави для з’ясування, чи є могила на місці Вічного вогню. У відповідь отримали безліч документів, серед яких доволі детально розписано поховання відомих діячів. Але саме про могилу під стелою не йдеться. Навіть у документах від 1957 року, коли будували парк, немає жодної згадки про існуючу могилу», — каже засновник агентства Олена Білозерська.