«Центр Леся Курбаса — відкрита зона. Приходь — фантазуй і працюй, засукавши рукави. Тобі жити у третьому тисячолітті, почни сьогодні». Цей заклик — з каталогу-есе «Центр Леся Курбаса». Рішення уряду стосовно того, що Київ мусить мати оазу нової думки, експериментального театру, фундаментальної науки, було ухвалено десять років тому. І тільки сьогодні ми маємо надію на те, що Центр нарешті завершить свій аварійно-будівельний марафон довжиною у дев'ять років — і розпочне у власному приміщенні своє, сказати б, стаціонарне існування. А за час життя «на вулиці» він створив «нішу», де генеруються нові ідеї, де працює і ризикує талановита молодь. У доробку Центру — 10 міжнародних конференцій, 19 вистав, деякі з них було запрошено у різні країни на гастролі й фестивалі (Франція, Канада, Росія, Австрія, Польща, Швейцарія, США та ін.). Низка науковців пройшли стажування у Королівському театрі Великої Британії. Центр видав 7 наукових монографій, серед них — книга-номінант Шевченківської премії, лауреат премії Котляревського; перша за багато десятиліть колективна монографія «Український театр. ХХ століття», побудована на принципово нових методологіях, на перетині кількох наук. Центр провів кілька етапів двох міжнародних проектів: «Майстер-класи світової режисури — Україні» та «Вільна iнноваційна академія театру».
Директор Центру Леся Курбаса, доктор мистецтвознавства і член-кореспондент Академії мистецтв України Неллі Корнієнко вважає, що ХХІ століття буде гуманітарно-природничим і на передній край вийде культура.