Корейські пейзажі в діамантах

      Цими днями в Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відкрилася нова виставка. Але цей факт, можливо, і не так би привернув увагу пересічних громадян, якби не одне «але»: більшість виставлених полотен презентують один із нових видів корейського образотворчого мистецтва, що називається «посокхва».

      У 80-х роках ХХ століття молодий північнокорейський художник Сін Бон Хва розробив нову техніку: у виготовленні своїх картин він використовував не хімічні фарби, а порошки з природних самоцвітних каменів. Полотна виходили справді оригінальними, яскравими та довговічними, а дрібнесенькі частинки порошків створювали відблиск та надавали картинам особливої виразності. «Посокхва» має чудову здатність передавати численні відтінки природних кольорів і плавні м'які контури зображення. Звичайно, що українська виставка не могла не презентувати картин «батька» цього напряму, нині заслуженого діяча мистецтв КНДР Сін Бон Хва: «Осінь», «Вечір на Моранбоні» та «Зима в Iльмільде». До речі, за винайдення цієї техніки митець був нагороджений золотою медаллю на Міжнародній виставці винаходів «Пекін-88». Видно, сподобався художникам КНДР цей прийом живопису, бо з такою вражаючою точністю передати заворожуючу красу рідної природи і багатовікову історію краю, закарбовану часом на пам'ятках історії та культури, може тільки справді закоханий у свою роботу митець. Якими ж мають бути витривалість і талановитість, щоб, відтворюючи таку широку палітру барв на полотнах, не розгубитися в усіх тих піщинках і не втратити загальні обриси! Незвичайність творів Кім Йон Хо, Хам Йон Рок, Пак Хьон Чхоль та інших корейських митців причаровує і вабить зір.

      Не залишають байдужими і представлені вишивки ручної роботи, які якнайкраще передають ніжність і тендітність пелюсток лотосів і магнолій. Але не картинних, а наче справжніх. Це не відірвані від реальності квіти — вони живуть своїм життям, в якому є місце і бджілкам, і голубам, і зимородкам, бо світ тісний, і все може і повинно існувати в ньому в гармонії. Зараз ручна вишивка здобула в КНДР статус одного з провідних видів національного декоративного мистецтва. А зберегти традиції допомагає Пхеньянський інститут художніх вишивок із понад 40-річною історією. Не лишилися поза увагою і традиційні для Кореї вироби з порцеляни, цей винахід корейці запозичили з Китаю ще у Х столітті. Тоді новинка успішно прижилася і отримала бурхливий розвиток, чому сприяли багаті поклади пластичної глини.

      Упродовж усього літа, аж до вересня, відвідувачі музею зможуть ближче ознайомитися iз цією частинкою культури Кореї. І якщо хтось захоче придбати щось із експонатів, то матиме таку нагоду, бо колекціонер Петро Маланюк, який і надав змогу зробити крок до корейської культури, не виключає можливості продажу деяких картин. До речі, вже в день відкриття виставки були люди, які цікавилися вартістю експонованих полотен.