У тих полтавців, які ще сумнівалися, що президентська кампанія-2004 буде напрочуд брудною й «чорною», останні сумніви в цьому зникли ще напередодні старту передвиборчої боротьби. «Допомогли» переконатися в тому, що певні сили не зупиняться ні перед чим, аби не втратити владу, антиющенківські листівки-фальшивки, якими в ніч із 1-го на 2 липня знову закидали Полтавщину. Цього разу «компромат» стилізований під відкритий лист голови Соціалістичної партії Олександра Мороза «до громадян України». Зовні ці папірці нагадують справжні листівки соціалістів зі зверненнями їхнього лідера до співвітчизників: аналогічні шрифти, вихідні дані, макетування, є фото Олександра Олександровича на рожевому тлі (хоча у фальшивці воно інше, не надто презентабельне). Щоправда, народний депутат, перший секретар Полтавського обкому Соцпартії Степан Бульба, котрий минулої суботи влаштував у обласному центрі прес-конференцію з цього приводу, знайшов й інші формальні відмінності фальсифікованої листівки від «натурпродукту». І повідомив, що, за даними соціалістів, цю брудну паперову «бомбочку» молодики торбами розносили як по під'їздах багатоквартирних будинків, так і по найвелелюдніших громадських місцях, включаючи вокзали. Причому про подібні знахідки повідомляли не тільки з різних районів Полтавської області, а й із сусідніх Сумщини та Харківщини.
Але головна відмінність «фальшаку» від реальних соціалістичних листівок полягає, звісно, у змісті. Від імені Олександра Мороза потенційним виборцям пропонують всуціль антиющенківський текст під вельми промовистим заголовком «Не допустити зрадника до влади!». Причому якщо в розповсюджуваній півтора року тому листівці-фальшивці нібито від самого В. Ю. (пригадуєте сумнозвісний «відкритий лист маленьким українцям, хліборобам»?) її справжні автори інкримінували лідеру «Нашої України» проамериканські настрої, то тепер вони змінили вектор своїх звинувачень, так би мовити, на 180 градусів.
У свіжоспеченому млинці провладних чорнопіарників провідник соціалістів мовби відкриває очі пересічним громадянам на... проросійську «зраду» Віктора Ющенка. Виявляється, саме його російський капітал обрав «гарантом своїх інтересів в Україні», а «в технологічних штабах спецслужб Росії, по особистому завданню Володимира Путіна, був синтезований образ «прозахідного» політика, який нібито протистоїть російській експансії». Після переліку «найбільших об'єктів», із обленерго включно, які «потрапили до рук спритних ділків з оточення російського президента з подачі «народного прем'єра», О. О. закликає «всі патріотичні сили: комуністів, СДПУ (о), Трудову партію та НДП» об'єднатися навколо «єдиного кандидата від лівих сил» Олександра Мороза і сказати «Ні »— агенту Кремля та російського капіталу — Віктору Ющенку!».
І така маячня, якщо вірити вихідним даним фальшивки, розтиражована накладом у 3 мільйони 300 тисяч екземплярів. Хто ж замовив, виготовив та розповсюджує підроблену листівку? Як вважає Степан Бульба, із цим повинні розібратися правоохоронці. За словами соратника Олександра Мороза, він як народний депутат і провідник обкому Соцпартії звернувся до керівників обласної міліції, прокуратури та Служби безпеки з письмовими заявами ще 2 липня. Причому із прокурором області Григорієм Середою спілкувався по телефону особисто. Але ні під час тієї розмови, ні через добу, яка позначилася продовженням масового розповсюдження фальшивок, нічого певного від правоохоронців не почув.
Зате в самого Степана Степановича є одразу кілька версій стосовно ймовірних замовників підробки. Він вважає, що до цього можуть бути причетними як нинішня влада, так і самі... «ющенківці». Останнім, мовляв, на відміну від соціалістів, вигідне розповсюдження саме таких постулатів щодо «проросійськості» лідера «Нашої України» в центральних областях, де чимало російськомовного населення, та ще й «неложними вустами» авторитетного опозиційного політика... Але чи не найбільше прихилила товариша Бульбу до можливого «нашоукраїнського» сліду в цій провокації та обставина, що, за його словами, 2 липня по обіді заступник голови обласного штабу «Нашої України» ще взагалі не знав про розповсюдження фальшивки на теренах Полтавщини.
Хоча, здається, за такою логікою, можна було б виходити, швидше, на слід соціалістів, які дізналися про неї першими, чи припускати, що гучний скандал довкола листівки вигідний передусім «морозівцям», яких не може не турбувати суттєве зниження рейтингу свого лідера у традиційно «соціалістичній» області (до показників авторитетного соціологічного дослідження наприкінці минулого року останнім часом додався ще один, чи не найвагоміший аргумент — усього 5 з невеликим хвостиком відсотків голосів за кандидата-соціаліста на довиборах до парламенту в 151-му окрузі Полтавщини, за якого підписався й агітував сам Мороз). То чи варто лукавити й удавати, що не усвідомлюєш, звідки дме той смердючий вітер перманентних провокацій проти опозиції? Адже якби до виготовлення й масового розповсюдження фальшивих листівок були справді причетні «ющенківці», то отих «торбешників» із листівками полтавські міліціонери затримали б уже, образно кажучи, біля другого стовпа, як це робили вони зі студентами-агітаторами «НУ» напередодні приїзду Віктора Ющенка до Полтави.
Та поки що маємо те, що маємо... У тому числі й оприлюднені на вищезгаданій прес-конференції свідчення соціалістів, які бачили буквально встелений фальшивими антиющенківськими листівками залізничний Київський вокзал у Полтаві, що його ті ж таки доблесні правоохоронці мусять «пасти» цілодобово. А може, вокзал уже захопили «нашоукраїнці»?
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
