Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Андрій Халпахчі, незмінний гендиректор фестивалю. (з сайту molodist.com.)
Цього року міжнародний кінофестиваль «Молодість» матиме гучне відкриття — 20 жовтня в Національній опері, а фестивальними локаціями, як завжди, стануть столичні кінотеатри «Київ», «Жовтень», «Кінопанорама», «Київська Русь» та «Кінопалац».
Фільм–відкриття буде німим — це сатирична комедія 1929 року українського режисера Миколи Шпиковського «Шкурник», яка отримала славу першої стрічки, забороненої більшовицькою владою. «Шкурник» — це авантюрне роуд–муві, в центрі якого звичайний київський обиватель — Аполлон Шмигуєв. У громадянську війну цей безпринципний персонаж постійно змінює політичні переконання, аби вийти сухим із води. «Він знятий у фарсовій манері — це ґротескова комедія, — розповідає директор кіноархіву Національного центру Довженка Іван Козленко. — Але насправді це пасквіль на радянську владу. Фільм настільки вибивається зі всього обсягу тогочасних пропагандистських агіток, що за ним можна затвердити статус справді талановитого твору». Гостям «Молодості» стрічку Шпиковського покажуть у супроводі симфонічного оркестру, що виконуватиме твори, спеціально написані для фільму.
Традиційно конкурсна програма фесту складатиметься із секцій «Студентські фільми», «Короткометражні фільми» та «Повнометражні фільми». Позаконкурсна ж обіцяє спектр французьких, німецьких, скандинавських та російських стрічок (останні були відібрані на основі співпраці з російським кінофестивалем «Кінотавр»). Так, на Фестивалі фестивалів на глядачів чекатимуть титуловані за останній кінорік стрічки, зокрема скандальний фільм–призер цьогорічного Венеціанського кінофестивалю «П’єта» Кім Кі Дука, «Полювання» датського режисера Томаса Вінтерберга, що отримав приз за найкращу чоловічу роль у Каннах. Серед запланованих ретроспектив організатори обіцяють потішити фільмами Мілоша Формана, Богдана Ступки, Алена Роб–Гріє. У спеціальній секції «Синергія» (синтез кіно та сучасного мистецтва) покажуть ретроспективу фільмів корифея постмодернізму в кіно канадця Артура Лібсета.
Також відбудуться всеукраїнські прем’єри документального фільму Крістофера Кеннеллі «Пліч–о–пліч» (про історію і технологічний процес цифрового та фотохімічного створення фільму), спродюсованого Кіану Рівзом, та стрічки Кевіна МакДональда про відомого ямайського виконавця Боба Марлі. Ще одна прем’єра, що обіцяє бути цікавою, — Кіра Муратова особисто завітає на фестиваль, аби представити свою останню роботу «Кінопроби. Однокурсники».
Загалом організатори нарахували близько 60 українських конкурсних стрічок. Зокрема, стрічка Дар’ї Онищенко «Істальгія» братиме участь в основному конкурсі. Фільм було знято в українсько–німецько–сербській копродукції. Зйомки відбувались у Києві, Мюнхені та Белграді. «Істальгія» — це три новели, об’єднані спільним сюжетом. «Я вважаю, що це вже наша перемога — молодий український фільм буде присутнім у такому профільному, старому, мудрому українському фестивалі», — заявила голова Державного агентства України з питань кіно Катерина Копилова. У короткометражному конкурсі участь візьме цьогорічний призер фестивалю в Локарно — стрічка Мирослава Слабошпицького «Ядерні відходи».
Незмінним залишиться і національний конкурс, до якого ввійдуть стрічки українського виробництва 2011—2012 років. «Думаю, що ми порадуємо вас багатьма фільмами, які здебільшого зроблені за державної підтримки. Це дуже приємно, адже свідчить про позитивні зміни у вітчизняному кінематографі», — зазначив генеральний директор «Молодості» Андрій Халпахчі.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>