Богдан Козак — один iз найтитулованіших акторів не лише Львова, а й України. Театру імені Заньковецької він служить уже півстоліття, а ще дбає про те, щоб акторську братію українського театру поповнювали люди яскраві, небайдужі і професійні (серед його учнів — Ірма Вітовська, Ростислав Держипільський, Юрій Хвостенко...)

Не пройшло і місяця, як «Мистецький арсенал» вивіз останній об’єкт Першої київської бієнале, а у просторих залах «Арсеналу» вже оселилися нові мешканці — скульптури. Заснований ще у 2007 році Скульптурний салон до 2012 року набрав обертів, розрісся програмою, а спеціальним гостем експозиції став британець Цадок Бен–Девід.

Рось — це ріка, а може, й Русь — у трохи переінакшеному написанні. Марія — це Мати Божа, узагальнений образ усього найшляхетнішого. Назвавши свій історичний роман про Івана Максимовича Сошенка «Рось — Марія», Наталя Околітенко закодувала основну психологічну пружину, що визначила нелегку долю художника, котрий не тільки організував викуп Тараса Шевченка з неволі, а й став певною мiрою його предтечею.

Коли у Львові починається Форум, люди, які люблять читати/літературу/книжки, видавати, ілюструвати чи писати про них і в ці дні не мають змоги опинитися в епіцентрі книжкового вибуху, дуже страждають. І заздрять.