У передсмертній записці 24річна Аліна з Краматорська і 22річний Кирило з Харкова пояснили, що причиною добровільного відходу з життя стали злидні. Їхнє кохання на смерть прирекла сувора українська реальність — немає власного житла, грошей i постійна залежність від волі батьків.
Молодята були студентами Харківського політехнічного університету. Любов, як іскра, спалахнула і в одну мить перевернула їхні життя. Три місяці тому вони таємно повінчалися в церкві і розписалися в ДОРАЦСі, попри те, що їхні батьки були категорично проти цього шлюбу. Дорослі вимагали розірвати стосунки й наполягали на своєму. Коли ж молоді люди відмовилися виконувати волю батьків, ті просто відвернулися від дітей і перестали допомагати.
Тоді студенти поїхали в Херсон, де жила бабуся Аліни. У тісній двокімнатній квартирі літньої родички молоді люди провели свій медовий місяць. Однак через деякий час бабуся, переговоривши з батьками Кирила, теж почала виявляти незадоволення їхнім шлюбом. Слово за слово — спалахнув конфлікт, тож студенти вирішили шукати для себе доступне житло, яке знайшли в занедбаному дерев’яному сараї в лісі під Цюрупинськом, де провели останні три місяці життя.
Грошей у сім’ї катастрофічно не вистачало: Аліна щойно закінчила виш, але на роботу ще не влаштувалася, а Кирилу належало повернутися до Харкова і закінчити останній рік навчання. Якийсь час молодята перебивалися дрібними підробітками, однак зароблених грошей вистачало лише, щоб не померти з голоду. По суті, вони змушені були бомжувати: щоб вижити, доводилося навіть збирати в лісі гриби та ягоди. Теплий сезон закінчувався, знайти постійну роботу не вдалося, орендувати більшменш пристойне житло теж не було за що. Очевидно, рішення померти разом у такій ситуації здалося молодятам єдиним виходом із ситуації.
Як розповіли «УМ» у пресцентрі Управління МВС у Херсонській області, кримінальну справу за фактом доведення молодих людей до самогубства не порушуватимуть. Про те, що цей крок був свідомим i добровільним, свідчить той факт, що у своєму зошиті Кирило написав останнє звернення до батьків, а також докладно розписав, кому віддати їхні особисті речі після смерті. А ось усі свої прикраси, в тому числі й золоті обручки, молодята заповідали віддати в церкву.
«Швидше за все, молоді люди мали здорову психіку, — припускає у розмові з «УМ» лікарпсихіатр, доктор медичних наук, професор Ігор Кутько. — Наша українська реальність така, що без допомоги дорослих молоді люди не в змозі побудувати своє життя. А це означає, що дорослі перекроюватимуть їхнє особисте життя так, як їм заманеться. Якщо діти з цим не згодні, вижити самостійно практично неможливо. Самогубство нерідко вчиняють психічно здорові люди, які опинилися в психотравматичній ситуації, такій, як безгрошів’я, звільнення з роботи, небажана вагітність. Якби поруч опинилися небайдужі люди, цій молодій парі можна було допомогти».
За словами фахівця, самогубство як метод вирішення життєвих проблем досить рідко використовують у молодіжному середовищі. Це, швидше, виклик усьому суспільству, на який можуть піти тільки одинаки.