«Гілляка» від есдеків

      Виконробам «темників» на кшталт Піховшека та Корчинського подобається вважати, ніби те, що не було показане по телевізору, не відбулося взагалі. Порівнявши цю сентенцію з наповненням вечірніх новин трьох найближчих до влади телеканалів у день старту виборчої кампанії, можна зробити висновок про стратегію цих «кнопок» на всі «великі перегони». Вона проста, якщо не сказати примітивна: вихваляти кандидата від влади й мовчати про здобутки лідера опозиції, по можливості обливаючи його відрами брехливих помиїв.

      Щоправда, поки на УТ-1, і на «Інтері», і на «1+1» зверстали телесюжети відповідно до «темників», телеглядачі каналів ICTV, «Нового», СТБ та «5-го» вже встигли побачити доволі реальну картину політичних подій дня. Щодо «5-го каналу», близького до «Нашої України», то нічого дивного, а от інші три приємно здивували — як видно, їхній закулісний патрон Віктор Пінчук, зять Леоніда Кучми, вказівки безсовісно «мочити» й брехати не давав, ба навіть, можливо, закликав до виявів у новинах, хай і не надто насичених деталями, чесної журналістики.

      А от пізніші новиннєві випуски на каналах, близьких до СДПУ(о), підтвердили найгірші сподівання: ці хлопці й дівчата в наступні чотири місяці нас не так інформуватимуть, як зомбуватимуть, використовуючи брудні технології. Візьмімо хоча б «Вісті» Першого Національного, який мав би бути хоч трохи об'єктивним каналом бодай через те, що є не приватним, а живе на податки, які сплачують у тому числі й численні прихильники опозиції. Але що ми побачили о 21.00 у «день ікс», 4 липня? Насамперед — «Прем'єр-міністр Віктор Янукович сьогодні здійснив робочу поїздку до Запоріжжя, він відвідав Дніпровську гідроелектростанцію і поспілкувався з її колективом», — відзвітувала ведуча в студії Ганна Шульгіна. Авжеж, зрозуміло, що для посилення піару пана Януковича використовуватимуть переваги його посадового становища — от думали, що Віктор Федорович поїхав у Запоріжжя на з'їзд Партії регіонів, у президенти висуватися, а він і на Дніпрогес завітав, де «не був уже 5-6 років», «і ті зміни, що сталися за цей час», його «просто вражають». Янукович поклав квіти до Меморіального пам'ятника невідомому герою та до Алеї слави земляків і учасників визволення Запоріжжя — героїв Радянського Союзу, повідомило УТ-1, і лише після цього, підготувавши глядача до номенклатурної частини сюжету: «там же, у Запоріжжі, Віктора Януковича висунули кандидатом у президенти України, таке рішення одноголосно ухвалили всі 627 делегатів VI з'їзду Партії регіонів».

      Про кандидата від влади — лише позитив: «Прем'єр запевнив, що на посаді Президента вирішить проблему бідності, підвищить зарплати у 2-3 рази, в першу чергу вчителям та медикам, і звершить проведення земельної та військової реформи». В «одобрямс» включено синхрони лідера фракції СДПУ(о) Леоніда Кравчука («Він протягом своєї роботи і в Донецькій області, і в Кабінеті Міністрів довів, що вміє вирішувати проблеми, а це є головне») і Сергія Тигіпка, як виявилося, голови штабу «тихого дона» («Я підтримую Януковича, я переконаний, що партія «Трудова Україна» зробить все для того, щоб він став Президентом. Майбутнім Президентом України буде Янукович») — гучні і ствердні слова. Хай, мовляв, усі чують і пересвідчуються.

      Водночас навіть інспірувати народну любов до владного висуванця офіційна пропаганда не спромоглася — Януковича висунула безлика номенклатурна юрба, що створила тло Палацу культури «Дніпроспецсталь». Особливо безглуздим виглядало «програмне» гасло: «Моє життя належить народу України».

      Тим часом справжній народ у кількості понад 50 тисяч, що з власної ініціативи з'їхався у Київ підтримати висування Віктора Ющенка, на УТ-1, «Інтері» й «1+1» жодним чином згаданий не був. Есдеківські рупори передусім, до того ж нейтральними словами й картинками, згадували панів Ржавського, Базилюка, Вітренко, Мороза, Симоненка, тоді як лідер найбільш рейтингової політичної сили — «Нашої України» — удостоївся лише пари слів, та й то таких, що майже не мали відношення до його дій 4 липня. Про масовість не говорив ніхто, зате з'ясувалося, буцімто «в очікуванні свого лідера певна частина його прибічників підходила до наметів, які просто біля місця проведення акції торгували міцною лікеро-горілчаною продукцією та пивом». Пізніше з'ясується, що той самий намет із випивкою притягнули в епіцентр подій підручні антиющенківських політтехнологів, але в ефір пішов саме цей нюанс блискучої акції «нашоукраїнців».

      Та чорним піарникам горілки було мало — вони ще й поставили під дверима Українського дому пікетників нібито на підтримку Ющенка і їхніми руками обписали стіни та пам'ятник Леніну гаслами на кшталт «Ющенку — так, комуняку — на гілляку». І знову ж таки телеаудиторія не почула спростувань прес-служби В.Ю. щодо невідповідності гасел суті, а кольору футболок тих горе-пікетників — барві реальних «ющенківських» строїв. Дарма. Висвітлення виборчої кампанії на центральних телеканалах почалося з брехні, і що ще буде далі...