У Європарламенті радять Україні створити коаліційний уряд з опозицією
Депутатка Європарламенту Віола фон Крамон переконана, що нинішня українська влада мала б об’єднатися з опозицією та включити її представників до виконавчих органів влади. >>
Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.
До Верховної Ради напевно потрапляють чотири політичні сили — Партія регіонів, Об’єднана опозиція, «УДАР» і Компартія. Згідно з соцзамірами, мають шанси подолати 5–відсотковий бар’єр партія Наталії Королевської «Україна — Вперед!» і ВО «Свобода». Для багатьох несподіванкою став стрімкий рейтинговий злет комуністів. Утім пояснення цьому очевидне: на тлі загострення економічної кризи чимало громадян, особливо старшого віку, звертають ностальгійні погляди в радянське минуле, забарвлене в червоний колір, який активно експлуатує вже понад 20 років Компартія України.
Комуністи можуть подолати позначку 10%. Нагадаємо, що на виборах–2006 «орли Симоненка» отримали найгірший за всю історію партії результат — 3,66 відсотка, тобто ледь не залишилися за бортом ВР (на той час прохідний бар’єр був 3%).
«У базових для партії Симоненка областях вони скрізь ідуть другими після Партії регіонів, — констатує Андрій Золотарьов. — А в низці округів Донецької і Луганської областей навіть випереджають «регіоналів». Зокрема у Слов’янську, мер якого відома критикою журналістів Неля Штепа заявила, що «без 100 мільйонів гривень на округ ніхто не зайде», Компартія на 2% попереду «регіонів». Від цієї партії там балотується син Миколи Азарова». Отож партії влади доводиться вступити в боротьбу не з демократами, а з раптово зміцнілими комуністами, які витоптують її електоральне поле. «Не виключено, що в результаті махінацій із підрахунком бюлетенів в ОВК по Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій і Луганській областях 2—3 відсотки голосів у комуністів буде вкрадено», — припускає Золотарьов.
«Ці вибори (якщо говорити про партійні списки) будуть не зовсім чесними, але за результатами достатньо справедливими, тому що в основному відображатимуть настрої виборців», — це вже думка Володимира Фесенка. Щодо головної інтриги виборів, то, на думку керівника дослідницького центру «Пента», вона полягає не в тому, хто вирветься в лідери (хоч і це дуже важливо), а у тому, будуть вибори визнані чи ні.
Політологи констатують, що одним з важких чинників для парламентських перегонів є економічна криза, яка «грає» проти ПР. «Після виборів на гривню чекає неминуча девальвація, — переконаний Андрій Золотарьов. — Ситуація в економіці неухильно погіршується, та уряд на догоду популістським обіцянкам не вживає ніяких заходів і живе за принципом: «Нам би день простояти та ніч протриматись». Тому після виборів на нас чекає весь арсенал антикризових заходів, який навряд чи зарадить». Звідси і ще один аспект нового політичного сезону — несприятливе соціальне тло. «Максимально будуть підвищені тарифи ЖКХ, при цьому навряд чи вдасться зберегти діючу систему субсидій, адже наступним кроком стане обрізання всіх соціальних бюджетних видатків, — малює картину Золотарьов, — будуть заморожені мінімальні соціальні стандарти і програми соціальної допомоги. Це болючий шлях, але для нинішніх умов життя він є просто катастрофічним, якщо масштаби кризи будуть більшими, ніж очікують в уряді». Проте Майдану не буде, упевнені політологи, хіба що «майданчики». «Якщо не буде кризи якраз під час виборів або на початку листопада, спровокувати соціальний та політичний вибух навряд чи вдасться, — вважає пан Фесенко і додає: — Майдан зразка 2004 року зробити буде дуже важко чи практично неможливо».
Депутатка Європарламенту Віола фон Крамон переконана, що нинішня українська влада мала б об’єднатися з опозицією та включити її представників до виконавчих органів влади. >>
Головним пріоритетом на засіданні Контактної групи з оборони України формату «Рамштайн», яке розпочалося 26 квітня, буде посилення української протиповітряної оборони. >>
До Верховної Ради України надійшла заява від Миколи Сольського про відставку з посади міністра аграрної політики та продовольства України >>
Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій засуджує псевдовибори президента рф та закликає країни світу не вважити їх легітимними. >>
Президент США Джо Байден підписав ухвалені Конгресом закони щодо допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню і оцінив цю подію як «гарий день для Америки та миру в світі». >>
Верховний суд України виніс дві постанови і уточнив кримінальну відповідальність за статтею 438 Кримінального кодексу про порушення законів і звичаїв війни, якими уточнив відповідальність за неї. >>