БАБині «кицьки»?

Сьогодні телеканал «Россія–1» покаже фільм Аркадія Мамонтова «Провокатори. Частина друга», присвячений сумнозвісній акції у храмі Христа Спасителя у Москві, яку провели дівчата, відомі нині як Pussy Riot.

Можна здогадатися, що на державному телеканалі Росії не з’явиться контраверсійна документальна стрічка, де поряд iз визначенням «богохульство» стоятиме питання, чи заслуговують «дикі танці» у храмі такого тривалого тюремного ув’язнення і чи мусить «найбiльш гуманна у світі» Російська православна церква діяти згідно із заповідями Христовими, тобто пробачати подібні проступки мирянам. Справді, як анонсував на своїй сторінці у «Фейсбуці» автор фільму Аркадій Мамонтов, перегляд «для ліберальних фашистів стане ударом». Мовляв, «у Росії існує свобода слова... і не всі хочуть брати участь у їх ліберальному хорі на захист богоогидних діянь святотатниць­ та всіх тих, хто зазіхає на Церкву». Тобто стрічка спрямована проти Pussy Riot.

Головне завдання, яке проголошує автор, — вирахувати замовника «богопротивної акції». Інформагенція «Лєнта.ру» нагадує, що 25 квітня в ефірі одного з російських телеканалів транслювали першу частину фільму «Провокатори», побудовану на змонтованих кадрах iз камер стеження, встановлених у соборі Христа Спасителя, розмов iз Надією Толоконніковою, Катериною Самуцевич i Марією Альохіною, записаних у СІЗО. Вже в тій першій частині «теледилогії» містився натяк, що можливим замовником акції є опозиційний Путіну бізнесмен Борис Березовський, політичний втікач, котрий знайшов притулок у Лондоні. Слід гадати, що «Провокатори–2» остаточно підведуть глядача до того, що акція Pussy була не виявом громадянського протесту, нехай і в абсурдній формі, а замовленням пана БАБ, інакше кажучи — зароблянням грошей. Ще радянська традиція свідчить: уся критика влади йде не від душі громадянина, а з–за кордону, і не безплатно.

Як показало подальше обговорення, фільм був розрахований на те, щоб у масовій свідомості вчинок Pussy Riot пов’язувався не з громадянським протестом, а видавався винятково святотатництвом.

Про автора. Аркадій Мамонтов відомий своїми «розвінчувальними» розслідуваннями. Так, у 2006 році він зняв стрічку про «шпигунський камінь», де розповів, як британська розвідка збирає дані про московських агентів завдяки спеціальному передавачу, замаскованому в каменюці. Багато журналістів тоді звинуватили Мамонтова у брехні, втім за кілька років радник на той час уже екс–прем’єра Великої Британії Тоні Блера Джонатан Пауелл визнав існування «шпигунського каменя». А в січні–2012 Мамонтов показав розширену версію про «камінь», в якій йшлося про зв’язки російської опозиції, зокрема керівника московської Гельсінської групи Людмили Алексєєвої, із західними спецслужбами.