Газ проти гривнi

11.09.2012
Газ проти гривнi

Студенти і викладачі Львівської «Політехніки» слухають Віктора Ющенка. (з сайту razom.org.ua.)

Віктор Ющенко наприкiнцi минулого тижня побував у Галичинi, краї, де українського політика зустрічають традиційно з радістю та сподіваннями на краще. На відмiну від Віктора Януковича, Ющенко на зустріч iз журналістами не спізнився ні на секунду. Жодної охорони, перевірки на металошукачі і закритих залів у палаці Потоцьких — уже звиклі враження львівських журналістів від візитів нинішнього Президента. Натомість Віктор Андрійович обрав для прес–конференції скромний конференц­зал місцевого телебачення. У журналістів назбиралось чимало запитань до екс–Президента, особиво в царині економіки.

Одним iз ключових запитань було «що станеться з гривнею?» Адже чим ближче до виборів, тим частіше лунають заяви про кризу, та й долар неспокійний. На думку Віктора Ющенка, головною загрозою для стабільності гривні є популістські заяви наших політиків.

«Коли я прийшов у кабінет Президента, в нас було від шести до восьми мільярдів валютних резервів, — відповів Віктор Андрі­йович. — Коли пішов iз посади, то було 37 мільярдів доларів валютного резерву. На сьогодні у нас — 29 мільярдів доларів резерву. Тож iз точки зору арифметики ризики фундаментальні покривати є чим. Але, на мій погляд, цього можна і не коментувати, бо найбільш некерований сьогодні фактор і найскладніший, який прогнозується, це — ситуативний фактор, психологічний, фактор новинного блоку. Коли у мене є можливість і я слухаю деякі ділові коментарі, а особливо на тему української гривні, то, кажу чесно, якщо я ще разів десять почую такі коментарі, то точно піду і заберу свої вклади з банку. Тому що ті коментарі — непрофесійні, політизовані і нечесні по відношенню до нашого національного пріоритету, гривні. При такому тлі, коли всі кабінети мовчать, а політики коментують гривню. Саме це — найбільша ахіллесова п’ята в нашій ситуації. Я боюсь, що психологічно вони можуть так розхитати це явище, що воно набере такого розвороту, який не зупинять і фундаментальні втручання».

Крім того, Віктор Андрійович зазначив, що економічну полiтику країни слід змінювати: «Я бачу погану тенденцію фундаментальних факторів, але — не фатальну. Її, звичайно, треба виправляти. Якби мене спитали, що треба робити, я б відповів — нову торговельну політику, бо, тримаючись на теперішній, ми не в стані покривати торговельні розриви. Нам треба переходити від політики імпорту до політики підтримання національного експорту. Треба приймати або малодефіцитний або бездефіцитний бюджет. Найбільший виклик у нас, коли йдеться і про торговельний баланс, і про бюджет країни, полягає в одному: приходить четвертий квартал, платіжні перенавантаження цього кварталу більші, ніж три квартали, разом узяті. І в основі їх — розрахунки за газ iз Росією за угодами 2009 року...»

Також журналістів цікавила думка Віктора Андрійовича з приводу деяких дiячiв. Зокрема, Віктора Медведчука, який зараз веде проросійську політику. Свою думку про колишнього політика Віктор Ющенко висловив однозначно: «Мені здається, це — політичний нафталін, який уже ніколи в Україні не буде потрібний. Це минуле, яке не відпускає Україну. Пригадую, коли після кількох днів призначення Тимошенко Прем’єр–міністром вона прийшла до мене з фотокартками (на них — Медведчук iз керівниками російської держави) і з проханням призначити Віктора Медведчука першим віце–прем’єром України. Після моєї категоричної відмови пролунало наступне прохання — призначити його послом України в Росії. І я також відмовив. Запит на цю людину завжди буде існувати у п’ятій колоні, в силах, які не є патріотичні і які не працюють на національні інтереси...».