Сильніший, ніж стихія

Знаменитий альпініст, інвалід–спинальник першої групи сімферополець Юрій Лишайов зважився на унікальний одиночний заплив на байдарці: за 120 днів він «пройшов» увесь Дніпро від витоку до гирла, обігнув Кримський півострів та фінішував у Генічеську.

Подорож завдовжки 4 тисячі кілометрів не минула без пригод: кілька разів під час шторму байдарка Юрія переверталася, однак він уперто йшов до заповітної мети. І таки зумів самостійно подолати всі перешкоди та довести, що його силу духу неможливо нічим зламати.

«Я хочу стати прикладом для всіх прикутих до лiжка інвалідів, — каже Юрій Лиша­й­­­­ов. — Кілька років тому лікарі говорили мені, що ніколи не зможу встати з ліжка. Але я не тільки зумів подолати цей «вирок», а й веду активний спосіб життя. Моя мета — довести всім інвалідам, що навіть найризикованіші вчинки під силу кожному, хто повірить у свої сили».

Щоб інші повірили в себе

Від звичайних любителів екстріму його відрізняє хіба що пара милиць. У всьому іншому — звичайний спортсмен, який щодня тягне на собі спорядження вагою в 20—30 кілограмів та ще й самостійно «обслуговує» свою байдарку — досить утле суденце. Важко повірити, що ось уже більш як п’ятнадцять років у Юрія немає чутливості в ступнях обох ніг та в попереку. І як тільки він зумів під час шторму втримати на плаву свою маленьку байдарку, яку кидало з боку на бік?! Адже в такій ситуації необхідно чітко управляти байдаркою, спритно лавірувати між хвилями. Тут і здорова людина не завжди впорається, а що вже говорити про інваліда, який пережив складну травму хребта! Проте Юрій незмінно виявляється сильнішим, ніж стихія.

Чоловік укотре довів усім, що, навіть будучи інвалідом першої групи, можна втілити свою мрію в життя. Логіка цього вчинку проста: якщо один зміг це зробити, значить завтра в свої сили повірять ще тисячі інших людей, які з якоїсь причини стали інвалідами. Повірять і встануть з обридлого інвалідного візка або ліжка, зробивши свої перші кроки. Адже зміг же свого часу це зробити Юрій Лишайов. Тепер він і в гори ходить без страховки, і на байдарці в шторм ви­тримує будь–яке фізичне навантаження.

Дивовижна доля людини

Потрібно сказати, що вся історія життя 56–річного Юрія Лишайова багато в чому унікальна. У 13 років він захопився альпінізмом: перші свої сходження зробив у Сімферополі на Петровських скелях. Перспективного хлопця запрошували брати участь у багатьох змаганнях. Поступово його досьє переможця стало значним і гідним поваги: є у нього і медаль чемпіона України, і нагороди за титул чемпіона СРСР, грамоти, видані 26 років тому як наймолодшому майстру спорту СРСР зі скелелазіння. Здавалося б, попереду відкривалися райдужні перспективи успішної спортивної кар’єри. Але в якийсь момент Юрію Лишайову все це стало не цікаво. І тоді він придумав свій, унікальний, вид спорту, а саме — сходження без страховки в стилі «solo», тобто на абсолютній самоті. Взагалі–то «нормальні» альпіністи ніколи не ходять поодинці. Хто був у горах, той знає, наскільки підступна стихія: один невірний рух і можна позбутися життя. Але саме цей вид екстриму й привернув увагу Юрія і згодом став справою всього його життя.

— Я почав займатися альпінізмом не заради якихось офіційних нагород та медалей. Мене привабило це відчуття польоту, яке неможливо описати словами, — розповідає Юрій Лишайов, — це було щось нове.

За роки занять альпінізмом Юрій Лишайов проклав безліч нових цікавих маршрутів у Криму. Багато відомих у світі спортсменів, що приїжджають на півострів, вважають за честь пройтися маршрутами Лиша­йова. Потрібно сказати, що не тільки Кримські гори привернули увагу альпініста: за час своєї спортивної кар’єри Юрій Михайлович здійснив більше двох тисяч одиночних сходжень без страховки в різних горах Європи, Азії та Північної Америки.

Скелелаз–самотинець швидко привернув увагу людей — телебачення із задоволенням знімало про нього стрічки, а з незмінним ведучим телепередачі «Клуб мандрівників» Юрієм Сенкевичем Лиша­йов дружив понад десять років і брав найактивнішу участь у зйомках його передач. І саме на зйомках чергового фільму про життя альпініста, що йде у гори без страховки, сталося нещастя. Тоді Юрій повинен був стрибнути з парапланом зі скелі. Заради гарного кадру режисер вирішив відзняти кілька дублів. Під час четвертого стропи зчепилися і альпініст полетів вниз зі скелі заввишки 160 метрів. Некерований параплан то розкривався, то складався і це дуже погіршило ситуацію... Санавіацією Юрія доставили в лікарню. Для спортсмена це була п’ята серйозна травма: струс мозку, множинні переломи хребта і кісток тазу, розриви внутрішніх органів. Попереду вчорашнього улюбленця долі чекали декілька складних операцій, а також видалення трьох­ міжхребцевих дисків. А все тіло нижче грудей скував повний параліч. Пізніше його буквально закували в спеціальну титанову конструкцію, яка призначалася для підтримки хребта. Лікарі стверджували, що ходити Юрій Лишайов не зможе ніколи, тільки їздити в спеціальному інвалідному візку.

Друге народження

Більше двох років Юрій Михайлович прожив як справжній лежачий інвалід. Цей відрізок життя пов’язаний у нього з відчаєм, депресією та болем. Але поступово чоловік зрозумів, що ніхто до нього на допомогу не прийде. Він повинен діяти сам. Першою справжньою перемогою для чоловіка стала звичайна чашка чаю. Для того, щоб заварити чай і випити, лежачому інваліду довелося самостійно повзти від свого ліжка до кухні. Всього лише кілька метрів — але тоді вони далися йому ціною неймовірних зусиль. Друга перемога — Юрій Михайлович зумів зафіксувати своє тіло в стоячому положенні між двома кріслами. У такій позі він разом із дружиною та донькою дивився телевізор кожного дня. І одного разу під час чергового тренування Лишайов виразно відчув нервові імпульси обох своїх ніг. Він став активніше розробляти своє тіло і поступово ноги стали слухатися, от тільки стопи залишилися паралізованими назавжди. Але тоді був дивовижним уже сам той факт, що Юрій зміг стати на милиці. Адже люди з менш складними травмами виявляються прикутими до ліжок та візків назавжди. Те, що зміг зробити Юрій Лишайов, — феноменально! Але й то ще було не все.

Через рік затятий колишній спортсмен повернувся до улюбленого заняття: він знову самостійно поліз на скелі! Вже у статусі інваліда першої групи Юрій Лишайов зробив п’ять одиночних першосходжень у горах.

— Коли в ногах немає чутливості, багато суто технічних прийомів не доступні, — говорить Юрій Лишайов. — Окрім того, я постійно відчуваю сильний біль у хребті через перелом. Але коли є бажання пройти маршрут — я про це просто забуваю й легко можу подолати власну слабкість.

«Ковчег надії»

Нинішня діяльність Юрія Лишайова спрямована на висвітлення проблем повсякденного життя українських інвалідів: саме їм він присвячує документальні фільми зі своєю участю. Адже біда, на жаль, може трапитися з кожним із нас. На власному прикладі альпініст–одинак показує, що сила і велич людського духу — нескінченні і невичерпні.

Треба сказати, що Юрій Лишайов, незважаючи на свою популярність, — людина небагата. Як інвалід він отримує скромну пенсію приблизно в тисячу гривень. Виручає його друга професія: Юрій Михайлович освоїв ази ювелірного мистецтва. Тепер це непогана надбавка до пенсії. Однак грошей на хороше спорядження завжди не вистачає. Доводиться шукати спонсорів. І вони знаходяться!

Коли у Юрія Лишайова з’явилася мрія вийти в море на каяку (одиночна байдарка) — достатньо швидко знайшлися підприємці, які допомогли придбати судно необхідної конструкції. Також Юрій Лишайов швидко зумів знайти однодумців для організації акції «Ковчег надії». Основна її ідея — моральна підтримка лежачих інвалідів. У минулому році Юрій проплив усього лише 800 кілометрів навколо Криму, а в нинішньому — вже 4000 кілометрів!

А ще у Юрія Лишайова є цікава мрія — здійснити одиночний перехід Беринговою протокою на байдарці. Тоді він стане першим у світі інвалідом першої групи, якому це вдалося. Відомо, що подібного роду експедицію кілька років тому намагався організувати один американський інвалід, але тоді це закінчилося невдало. А ось українець Юрій Лишайов вірить, що у нього все вийде, необхідно лише ретельно підготуватися. Що ж, побажаємо нашому сміливцю удачі!