У мисці свіже булькає варення...

01.08.2012

Якими тільки ягодами­фруктами не обдаровує нас літо! І ці корисні й смачні «частинки» літа ми можемо законсервувати. Розкласти в пузаті баночки класичне варення з яблук, слив чи груш уміє багато господинь. А ми спробуємо приготувати щось незвичайне.

 

Найбільша ягода у банку не поміститься

Якщо хочете узимку по­справжньому відчути смак літа — треба з’їсти хоч ложечку варення зі шкірочок кавуна. Вони дивним чином зберігають всі тонкі аромати найбільшої у світі ягоди: відкриваєш баночку з таким варенням, а здається, що розрізаєш величезний зрілий кавун.

Щоб зготувати варення зi шкірок кавуна, зрізаємо з них верхній шар, залишаючи зелену м’якоть. Ріжемо її на дрібні частинки (хто які хоче, можна 2х3 см, можна менші) і відварюємо у воді хвилин 5 після закипання на повільному вогні. Окремо готуємо сироп iз цукру та води (на кілограм почищених сирих шкірочок — 1, 5 кг цукру та 2 склянки води) і ставимо на вогонь. Коли закипить, вкидаємо шкірочки. Після закипання варимо на слабкому вогні хвилин 20. Потім знімаємо з вогню і залишаємо настоятися годин 6­8. Після цього доводимо до кипіння і знову відставляємо. Втретє варимо варення до напівпрозорого стану шкірочок, хвилин 20 (у результаті часточки мають бути трохи хрумкими, але не твердими). Насамкінець додаємо цедру лимона або апельсина, сік 1­2 лимонів, ванілін. Розкладаємо у банки, коли варення охолоне.

Про смарагдовий сироп

А тепер відгадайте загадку: Кавунчики дрібненькі...//Смугасті та кисленькі,//У колючки вбралися//І кущиком назвалися. Діти точно знають, що йдеться про аґрус. А чи знаєте ви, що в банки кожну таку ягоду можна закрутити з сюрпризом. Ним можуть бути дрібні порічки, смородина чи шматочок будь­якого горіха. Ми пропонуємо начинити агрус... пелюстками троянди. У народі цю квітку називають «ружою». Її аромат надзвичайно ніжний і свіжий, а смак особливий. Ще досі під вікнами багатьох господ квітнуть кущі руж. Назбирайте найкращі пелюстки, не сухі й не пошкоджені. Помийте їх і посушіть. Далі усе просто: у чистих стиглих ягодах аґрусу без плодоніжок гострим ножем зробіть бічні надрізи і помістіть у них по шматочку пелюсточки троянди. Окремо приготуйте славнозвісний смарагдовий сироп. (За легендою, цариця Катерина нагородила свою кухарку дуже дорогим смарагдовим перснем, коли скуштувала це варення зі смарагдовим сиропом). На кілограм аґрусу беріть дві жмені вишневого листя, заливайте двома склянками води і варіть хвилин 5. Потім листя треба вийняти, а у «смарагдову» воду акуратно засипати аґрус iз трояндами і поставити на ніч у холодне місце. Зранку сироп зливають, додають у нього цукор (1,5 кг) і варять. Гарячою рідиною заливають аґрус, доводять до кипіння і, постійно знімаючи піну, варять 25 хвилин. Далі варення потрібно швиденько охолодити, щоб воно залишилося смарагдово­рожевим: поставити каструлю у миску з холодною водою. Наостанок залишилося розкласти смакоту в баночки.

Якщо аґрус вродив на славу, приготуйте з нього ще варення оригінальне. На кілограм ягід візьміть 1,3 кілограма цукру і 2 апельсини.

Аґрус почистіть, помийте, видаліть плодоніжки і разом з апельсинами (вони мають бути зі шкіркою, видаліть лише насіння) пропустіть через м’ясорубку. У суміш додайте цукор, перемішайте, доведіть до кипіння, зніміть піну і варіть на повільному вогні 15 хвилин. У банки розлийте гарячим.

Абрикоси — раз, абрикоси — два...

Завдяки порадам своєї подруги Ольги Пирогової я навчилася готувати різне абрикосове варення: звичайне, мигдалеве та імбирне. Оскільки всі різновиди спочатку варять в одній посудині, назву ця дивина має «Три в одному». Хочете знати, що це — за роботу. На 2 кг почищених (без кісточок) абрикосiв беріть 1,5 кг цукру. Абрикоси треба порізати на смужки, пересипати цукром і поставити в холодне місце на 12 годин. Потім варити на повільному вогні 10 хвилин і відставити на 6­8 годин. Вдруге проварити хвилин 10 і знову відставити. Для третього разу ділимо варення на три частини: просто абрикосове, друга порція — з додаванням мигдалю (подрібніть 2­3 ложки горіхів на кiлограм абрикосів), і третя порція — з тертим імбирем (на кiлограм основи — корінь завбільшки з мізинець). Усі три порції варимо до готовності кожну окремо і розливаємо по банках.

Мозаїка смаків

Якщо не можете визначитися, варення з яких плодів для вас найсмачніше, приготуйте мікс «Мозаїка». Вам знадобиться: по 2 кілограми груш, яблук, слив, 5 кілограмів цукру, 2 склянки води, чайна ложка меленої кориці. Груші і яблука наріжте кубиками, додайте 3 кілограми цукру і воду, розмішайте, доведіть до кипіння,зніміть піну і відставте. Наступного дня додайте почищені від кісточок і порізані сливи, ще 2 кілограми цукру. Проваріть 10 хвилин від моменту закипання, всипте корицю, розмішайте і вимкніть вогонь. Закатайте у стерильні банки.

 

ПРОСТО

Слава сливам!

Звичайно, смак — категорія суб’єктивна, але для мене сливове варення чи сливовий джем — серед найулюбленіших ласощів. І готується варення зі слив дуже просто. Сливи помийте, посушіть і звільніть від кісточок. Засипте цукром iз розрахунку 1,5 кг цукру на кiлограм почищених слив і почекайте, поки слива пустить сік (приблизно годин 8). А далі — за відомим «сценарієм»: доводимо до кипіння, знімаємо піну, варимо на повільному вогні і відставляємо. Вдруге — так само, а за третім разом потрібно додати півтори столові ложки лимонного соку (це — не лише для смаку, а й для кольору: варення набуває напівпрозорого гранатового кольору).

Щоб приготувати сливове повидло, плоди помийте, посушіть і відділіть від кісточок. Засипте цукром ( на кiлограм слив — кiлограм цукру), доведіть до кипіння і, знімаючи піну, варіть 10 хвилин. Додайте ще 0,5 кг цукру на кiлограм слив, добре перемішайте і варіть далі 20 хвилин. Розлийте у банки — повидло буде таким густим, що його можна буде різати ножем, як мармелад.

 

ВЛАСНИЙ ДОСВІД

Королівські ласощі

Як сувенір — рецепт варення з інжиру

Киянка Лілія Тютюнник — солістка військового оркестру. Її робота пов’язана з частими подорожами і мандрівками, звідки вона привозить нові рецепти. Лілія охоче ділиться рецептами солодощів з інжиру, які готують в екзотичних країнах. У нас плід фігового дерева найдоступніший для кримчан, але у будь­якому місті його можна купити у супермаркетах. Тож приготувати вишукане варення з інжиру не проблема.

Незважаючи на те, що плоди фігового дерева дуже солодкі, для варення на кiлограм інжиру потрібно кiлограм цукру. Якщо є можливість — вибирайте краще світлі сорти, бо в темних дуже жорстка шкірочка. Помийте плоди, акуратно видаліть у них плодоніжки (інжир має дуже ніжну серцевинку, не пошкодьте його цілісність), поколіть їх виделкою і бланшируйте у воді при температурі 90 градусів хвилин 7 (вода має лише покрити інжир). Після того як викладете плоди, засипте в цю воду цукор і зваріть сироп. Гарячим заливайте плоди і дайте їм настоятися (годин 6). А далі варіть, як і будь­яке варення: спочатку хвилин 10 на маленькому вогні, потім відставляйте на годин 6­8, і так — три прийоми (плоди в сиропі зрештою мають стати напівпрозорими). Наприкінці варіння додайте кілька столових ложок лимонного соку і один грам ваніліну.

У багатьох країнах готують королівське варення з інжиру. На кiлограм плодів потрібно кiлограм цукру, 2 склянки свіжого виноградного соку (сорт винограду не має значення), 200 г грецьких горіхів (можна інших, дуже смачно — з мигдалем), 2 ложки лимонного соку і столова ложка рому (це збагатить аромат і продовжить термін зберігання варення). Інжир миємо, зрізаємо хвостики і через ці зрізи акуратно запихуємо в плоди частинку ядра горіха. З виноградного соку і цукру варимо сироп, знімаємо піну, а потім вкладаємо у рідину начинені плоди інжиру. Нехай хвилин 5 варення покипить, потім зберіть піну і відставте суміш на годин 8. Повторіть цю операцію і вдруге, а за третім разом — додайте лимонний сік та ром і варіть на повільному вогні до готовності, приблизно хвилин 20 (плоди мають бути м’якими, але цілими, сироп не повинен розтікатися на тарілці).

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>