Ніяк не складеться український фоторинок. Начебто вже давно перестали бути дивиною фотовернісажі, Київська фотобієнале за кілька років утвердилася серед найочікуваніших мистецьких подій, повно народу на щорічних фотоярмарках, навіть кілька цікавих спеціальних журналів виходить. Але на всіх цих ринкових чинниках лежить тінь минущості — немає «вічного» стрижня. На розвинутих фоторинках світу цементуючою основою є фотокнижки. На бенефіс кожної і працює уся згадана інфраструктура.

Закриваючи кінофестиваль в Одесі, президент ОМКФ Вікторія Тігіпко оголосила дату проведення наступного фесту — 12—20 липня 2013 року. За цим оголошенням — не лише впевненість пані Вікторії у тому, що фінансові та інші зорі над її дітищем вибудують сприятливу комбінацію, а й цілком прагматичний підхід до справи. Адже такі форуми потрібно готувати щонайменше рік і, проводячи перемовини із майбутніми гостями та дистриб’юторами, краще зразу орієнтувати їх на конкретну дату. За цей час не зайве також проаналізувати накладки й прорахунки цьогорічного кіносвята одеського розливу, «палиці», що якимось дивним чином опинялися у колесах фесту. Бо, як показала практика, навіть цілком пристойний бюджет — а на ОМК він, подейкують, становив три з половиною мільйони євро — не гарантує, наприклад, того, що всі гості дотримуватимуться програми фестивалю і своїх зобов’язань перед ним...