На околиці райцентру Городок завершилися дещо незвичайні розкопки, які здійснювалися під керівництвом представника львівського товариства «Пошук» Ярослава Михайловського. Тут знайдено останки тридцятьох вояків австрійської армії, які загинули далекого 1914 року в одному з кровопролитних боїв Першої світової війни.

Сергій Бурець став переможцем Всеукраїнської акції «Герой-рятівник року» — він врятував життя хлопчику, який впав у пожежне водоймище. Тільки завдяки мужності Сергія вдалося зберегти життя маленькому Михайлику Коханюку. Сергій Бурець говорить, що на його місці так вчинив би кожен, адже життя будь-якої людини — найбільша цінність. Свою перемогу в конкурсі «Хто тебе надихає?» з відбору учасників естафети олімпійського вогню від компанії «Кока-Кола» він присвячує своїм дітям та малому Михайлику, якому став «другим батьком».
Того дня діти гралися біля пожежного водоймища, проте воно не було закрите люком, і туди раптом упав хлопчик. У цей час повз водоймище проходив Сергій Бурець. Діставши дитину, він як лікар правильно оцінив його стан і вперше в житті зробив реанімацію.

Не знати, яких би ще страждань зазнав підприємець із села Студінка Калуського району, аби в потрібний час у потрібному місці не з'явився його зять і не завадив намірам розбійників. Оказія трапилася при виїзді на асфальтівку, що веде в райцентр. Підприємець звернув увагу на двох міцної статури чоловіків у спецівках дорожніх робітників, котрі нетвердою ходою, ніби п'яні, несли дошку та, порівнявшись з «Ауді», що виїжджала на трасу, вдарили деревиною по авто. Обурений такою зухвалістю водій зупинив іномарку і вийшов із салону. Він тоді й не здогадувався, що саме такий розвиток подій передбачав бандитський сценарій.

Здоров'я, як відомо, за гроші не купиш. Але коли йдеш до аптеки, аби придбати необхідні ліки, сподіваєшся на те, що вони допоможуть. Виявляється, на Рівненщині бажаного ефекту можна досягти не завжди. Причина — низька якість ліків або ж їх фальсифікація.

У номері «України молодої» від 26 травня було опубліковано матеріал під назвою «Біля дому криниченька, там смердюча водиченька». Йшлося в ньому про жахливі умови проживання мешканців 8-квартирного житлового будинку, що по вулиці Залізничній, 11 в селищі Калинівка Київської області. Люди, які в ньому живуть, звернулися до газети як до останньої інстанції, стомившись сперечатися з чиновниками.

Угірському потоці, що протікає через село Заріччя Надвірнянського району, у спекотні літні дні аж кишить місцевими дітлахами, і ніхто не підозрював, яка небезпека понад півстоліття таїлася поруч. Наприкінці минулого тижня юні плавці натрапили у воді на масивну болванку. На щастя, хлоп'яча допитливість поступилася місцем обережності, і підлітки негайно повідомили дорослих про підозрілу знахідку.

Коли жителі села Пархомівка Іллінецького району на Вінниччині в нежитловому будинку виявили повішеним місцевого 36-річного жителя, всі ознаки вказували на самогубство. Спочатку нікому на думку не спадало, що трагічна подія матиме таке ж трагічне продовження. Коли ж у кишені трупа виявили коротку передсмертну записку з інтригуючими словами «Біля криниці за вербою в пшениці по дурниці», люди на всяк випадок пройшли за вказаним маршрутом.

Рік тому віце-президент Федерації повітроплавання України В'ячеслав Гардашник у стінах Російського медіа-центру повідомив журналістам сумну звістку: внаслідок масштабної пожежі вітчизняні любителі неба втратили майже всі свої аеростати. Щоправда, тоді пан В'ячеслав запевнив присутніх: українці все одно підніматимуться на повітряних кулях у небо. І виконав свою обіцянку. Першим подвигом повітроплавців став минулорічний транснаціональний переліт із Росії в Україну під назвою «Дружба без кордонів». А восьмий Міжнародний фестиваль повітроплавання, який нещодавно закінчився в Україні, остаточно засвідчив: не перевелися на нашій батьківщині справжні звитяжці. У феєричному спортивному шоу взяло участь 23 екіпажі, у тому числі й іноземні.

Скандал довкола військового ліцею імені Івана Богуна набуває нових рис. За час, поки батьки абітурієнтів оббивали високі пороги та протестували проти закриття ліцею біля Верховної Ради, серед протестантів поширились чутки. Люди кажуть, мовляв, закривають ліцей навіть не через відсутність необхідності у вишколених «богунівцях». І доводять, що їхніх дітей позбавили шансів на навчання, бо вони... стали на заваді масштабному будівництву. На перший погляд, ця версія може здатися наївною. Проте кожен, хто цього літа був біля ліцею, не міг не помітити поруч із ним величезний будмайданчик на території Царського Села. «Поруч із ліцеєм компанія Познякижитлобуд дійсно проводить будівництво», — підтвердив учора начальник Головного управління житлового забезпечення столиці Михайло Голиця. Але відмовився коментувати, чи дійсно причиною закриття навчального закладу стало саме будівництво, пояснивши, що це не його компетенція. Водночас він заявив, що будинки там зводяться дуже швидкими темпами, тому ця версія небезпiдставна.

Безстроковий страйк розпочали студенти Сумського державного університету. Наметів у сквері Шевченка стало ще більше. Бо студенти університетів дуже хочуть почути відповіді на багато запитань: чи законно відбувається процедура ліквідації-реорганізації вузів? Чому iз СумДУ вже почали вивозити меблі і зірвали вивіску на вході, а заразом — і українську державну символіку? Чи проведені, як належить, інвентаризація, детальна ревізія? Бо ж матеріальні цінності та фінанси мають здатність губитися в метушні. І чи законно здійснюється кадрова реорганізація? Запитань ще багато. Серед них і те, чому так довго й цинічно мовчить Київ? Готується до передвиборчих перегонів? Але ж у виборчому процесі мають брати участь ще й виборці. Зокрема ті, які сидять сьогодні у сквері Шевченка.